Підготовка дитини до школи - розвиваємо пам'ять, посидючість і моторику рук

Вік 6 - 7 років у дитини найчастіше називають одним з найскладніших. У цьому віці наше чадо не лише вчиться вступати у соціальні відносини з суспільством, але і на цьому етапі закладаються пізнавальні здібності дитини. Важливим аспектом є підготовка дитини до школи. Для цього слід звернути увагу на завдання для підготовки до школи, що розвивають пам'ять, посидючість, моторику рук. Це необхідно для того, щоб в подальшому правильно і впевнено навчитися писати букви і цифри і правильно і швидко навчити дитину читати. Дуже важливо знати і розуміти, що дитина віддасть перевагу найцікавішим і легким завданням, тобто основною вашою метою буде не лише направити ваше чадо в потрібне русло, але і зробити пізнавальний процес яскравим і барвистим. 

Як підготувати дитину до школи

Що ж робити, коли дитина не хоче займатися? Як підготувати дитину до школи? Психологи пропонують декілька методів вирішення цієї проблеми. Багато досвідчених матусь відмічають для себе метод " гри", тобто надають дитині завдання в ігровій, розважальній формі. 

Лікарі радять іноді робити перерви, які включатимуть спортивні вправи та гімнастику для очей. Не варто ігнорувати "спортивні хвилинки", оскільки дитина ще не звикла сидіти на одному місці. Завдяки такому підходу дошкільник знатиме, що підготовка до школи - це веселий процес, до якого хочеться повертатися знову і знову.

Проте слід пам'ятати, що не варто у великій кількості задавати дитині вправи для підготовки до школи. Все повинно бути в міру. Також не примушуйте дитину виконувати будь-яке завдання якщо вона цього не хоче. Варто спершу встановити причину небажання, а потім спробувати її усунути. Майбутній школяр також повинен розуміти, що підготовче навчання до школи - це дуже відповідальний та трудомісткий процес, але маючи бажання з ним можна легко впоратися. Головне - підбадьорюйте і заохочуйте дитину не лише словами, але і приємними маленькими сюрпризами. "Навчання - задоволення". Саме так треба подати навчальний процес і тоді підготовка до першого класу не викликатиме у дитини небажання і відторгнення.

Розвиваючі практичні завдання для підготовки дитини до школи

Розвиваючі завдання для дітей не обов'язково мають бути складними чи затратними. Ми прекрасно розуміємо, що необхідність запропонувати дитині нові завдання щодня - це необхідність для сучасної мами, тому ми пропонуємо Вам скористатися нашими послугами - завантажити безкоштовно практичні завдання для підготовки до школи. Їх переваги:

1) Різноманітність завдань. Це дуже важливо, адже однотипні вправи послаблять інтерес дитини. Необхідно щодня урізноманітнювати зайняття. Підготовка до школи завдання мають бути для дитини цікавими і захоплюючими. Також психологи рекомендують заохочувати дитину за правильно виконане вправи для підготовки до школи.

2) Завдання спрямовані на різні види розумовій діяльності - розвиток моторики, розвиток логіки, розвиток мислення у дітей 6-7 років.

3) Згодом дитина сама зможе виконувати практичні завдання і навіть здавати вам "на перевірку ", що ще більше підготує її до процесу шкільного навчання.

Головне - пам'ятати, що бажання вчитися прищеплюється дитині в дитинстві. Підготовка до школи і практичні завдання від childdevelop.com.ua - це завжди пізнавально, цікаво і не складно.

Перший крок до шкільної зрілості

    Вступ дитини до школи означає для неї перехід до нового ,чи змістом життя — навчальної діяльності, а для неї самої — до учіння. Це потребує відповідних змін у свідомості, у ставленні до навколишнього світу, до інших людей і до самої себе. У ході освітнього процесу в дошкільному закладі свідомість дитини має бути підготовлена до сприйняття учіння як соціальне значущої діяльності, так само важливої, як праця дорослих.

   Перехід дитини у школу необхідно розглядати не як зміну ігор і занять у дитячому садку на серйозну роботу на уроці і необхідність виконувати домашні завдання. Це початок нового етапу у житті дитини. Відбувається зміна всього способу життя, турбот і інтересів дитини, її діяльності, самопочуття у новому колективі однолітків, відносин з людьми, що її оточують, і, зрештою, власної соціальної позиції. Цей новий етап життя вимагає точного і постійного дотри­мання досить жорсткого порядку в часі, використання і збереження речей теж у певному порядку, Сама навчальна діяльність, яка є провідною для школярів, теж регламентована: потрібно писати лише ті знаки, і так, і там, і в тій послідовності, як диктує вчитель, Шкільному життю має підпорядкуватися весь час дитини, весь новий розпорядок дня. Різко змінюється мікроклімат, зміст і характер взаємин дитини з близькими дорослими, новими товаришами по класу, дорослими у школі.

   Усі ці нові деталі дитячого життя природно змінюють і ставлення дитини до себе: поступове усвідомлення нових обов'язків, нових прав, нового статусу «я — школяр» — перший крок до шкільної зрілості.

   Майстерність виховного впливу дорослих, як неодноразово наголошував Григорій Костюк, полягає у пробудженні й спрямуванні саморуху, саморозвитку, самостійної діяльності дитини, її пізнавальної активності, творчої ініціативи у розв'язанні як життєвих, так і спеціально створених дорослим ситуацій. У дошкільному дитинстві пізнавальний інтерес виникає й розвивається не сам собою, а лише за умови спілкування з близькими дорослими, які і с прикладом для наслідування.

   Провідна роль дорослого залишається такою і впродовж молодшого шкільного віку. Поради видатного психолога щодо організації самого процесу пізнання з метою його розвивального впливу на дитину (уважне ставлення до запитань, заохочення до роздумів, спостереження і висновків, правильні і доступні для розуміння відповіді на запитання, читання та розповіді про світ природи тощо) і сьогодні мають бути визначальними під час створення розвивального середовища у дошкільному закладі.       

   Основною метою має стати пошук такого способу організації життя дітей у групі, щоб світ перед ними відкривався у живих барвах, яскравих і ніжних звуках, через казку, гру, через неповторну дитячу творчість. Маємо пробудити у кожної дитини джерело мислення та мовлення, щоб вона відчула себе дослідником і мудрим мислителем, щоб власне досягнення викликало трепет серця і гартувало волю. Таким має бути зрілий дошкільник напередодні шкільного життя.

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Поставтеся відповідально до вибору навчального закладу. Насамперед варто звернути увагу на вчителя, який працюватиме з дитиною в першому класі. Чи бере він до уваги ваші прохання щодо дитини?

Не гайте часу. Домашні заняття, а також заняття в спортивних секціях, художніх гуртках підвищать упевненість дитини в собі, сформують її активну життєву позицію, дадуть можливість усвідомити особисту значимість, мотивують до творчості та навчання.

Навчайте дитину взаємодії і партнерства. Перші уроки спілкування дити­на отримує в сім’ї. Однак спілкування в соціумі відрізняється від звичного для неї. Програвайте з дитиною різні життєві ситуації, в яких вона виконуватиме певну роль. Так дитина навчиться розуміти стан інших, засвоювати соціальні норми поведінки тощо.

Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки в дитини формуються основи впевненості в собі та успішного мовленнєвого спілку­вання поза сім'єю. Від ступеня раннього мовленнєвого розвитку залежить по­дальший процес розвитку дитини в школі. Не забувайте, що мовлення ліпше розвивати в атмосфері спокою, безпеки, любові.

Плекайте індивідуальність дитини. У кожної дитини свій темперамент, по­треби, інтереси, симпатії та антипатії, поважайте її неповторність.

Ставте перед дитиною реальні завдання. Спрямовуйте її, допомагайте, од­нак у жодному разі не підганяйте.

Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів рук. Це допоможе їй опановувати письмо. Для цього слід багато вирізати, малювати, зафарбову­вати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо. Та­кож можна долучати дитину до домашніх справ (наприклад, допомогти мамі на кухні — нарізати салат, хліб тощо].

Забезпечуйте умови для повноцінної гри дитини. Гра — це провідна діяль­ність дитини, її «робота». Видатний вітчизняний психолог Лев Виготський за­значав: «Що ліпше дитина грається, то ліпше вона підготовлена до навчання в школі»

Як переконати дітей, що школа – це весело

Першокласники відчувають стрес, тому що їм передається нервова поведінка батьків та паніка під час підготовка до школи. Більш того, перший дзвінок – це свого роду відділення від сімейної системи та перехід в соціальну роль.

ПРАКТИЧНІ ПРИЙОМИ, ЯКІ МОТИВУЮТЬ ІТИ В ШКОЛУ

1. Для першокласників батькам радять разом зробити якусь іграшку чи браслетик, який нагадуватиме про підтримку родини.

2. Важливо відсвяткувати завершення канікул та початок школи.

3. Для інтровертних дітей варто влаштувати зустріч з однокласниками в неформальній обстановці.

4. Батькам варто поблукати школою разом з дитиною, показати, де знаходиться туалет, їдальня.

5. Якщо прізвище дитини може стати приводом до образ, батькам варто заздалегідь придумати кумедні віршики, якими можна пожартувати у відповідь.

  Шановні батьки, за метушнею та підготовкою до початку навчального року не забудьте сказати дитині, що вона – це найбільша ваша цінність і ви її завжди підтримаєте.

Що повинен уміти майбутній першокласник?

   Оскільки зараз діти йдуть до школи у шість років, то можна подумати, що їм зовсім не обов’язково вміти читати, писати й лічити. Але насправді виходить зовсім інакше.От яку думку із цього приводу мають учителі початкових класів зі стажем:«Багато малят приходять до школи дуже «добре підготовленими», тобто батьки навчають дітей усього, чого тільки можна. Голови першокласників переповнені потрібною й непотрібною інформацією. Дітей навчають писати в прописах, домагаються від них швидкого читання. Нічого корисного в такому підході немає, але… Ніхто з батьків не погодиться привести дитину в клас, де всі діти читають, лічать і пишуть, а їхня дитина – не вміє. Тому варто віддати перевагу розумній підготовці, коли й дитині цікаво, і зайвого нічого немає».Отже, дитина обов’язково повинна вміти:• відтворювати зразок;• працювати за запропонованим правилом;• орієнтуватися в просторі;• викладати послідовність сюжетних картинок і вміти розповідати за ними.А ще малюкові стануть у пригоді вміння розв’язувати логічні задачі, запам’ятовувати зорово й на слух, уміння зосередитися і добре натреновані пальчики.

   Що робити, якщо дитина не виявляє бажання йти до школи й зовсім не бажає до неї готуватися?

   У будь – якого «не хочу до школи» обов’язково є свої вагомі причини. Наприклад, дитина має тільки негативну інформацію про школу, яку вона отримала від старших друзів у дворі або навіть від батьків, які перестаралися, розповідаючи про труднощі свого шкільного дитинства. Таке небажання може виникати й від того, що дитина взагалі навіть не розуміє, що таке школа, тому що ніхто не розповів їй про це.Малюки, яких батьки посиленно «готують до школи», дуже часто починають негативно ставитися до походу в школу, уважаючи, що в школі є тільки уроки й висогливі вчителі. Для того щоб виправити ситуацію, з дитиною потрібно правильно говорити про школу, ділитися своїм позитивним життєвим досвідом, розповідати про те, як цікаво буде в школі, як багато друзів вона матиме.Дайте дитині можливість переглядати мультфільми про школу, почитайте разом книжки, в яких розповідається про школу. І подумайте, чи не занадто активно дитина «готується» до майбутньої події.

6 ПОРАД

батькам майбутніх першокласників

1. Зберігайте спокій і впевненість в тому, що все буде добре. Звичайно, кожна мама чи тато хвилюються за свою дитину, особливо в такий відповідальний момент – перший раз в перший клас. Але пам’ятайте, що саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо у дитини установку на майбутнє навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину школою, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є.
2. Формуйте позитивне ставлення до школи і вчителів, але водночас будьте чесними.Не варто ідеалізувати школу, говорячи, що там буде безмежно весело, цікаво, захоплююче. Слід говорити правду про можливі труднощі, про необхідність слухати вчителя, виконувати інструкції, які інколи не подобаються. Але обов’язково переконуйте дитину в тому, що все буде добре, що вона справиться, зможе знайти те, що їй до душі, знайде друзів і отримає радість від пізнання нового.
3. Завжди позитивно відзивайтеся про школу і вчителів. Діти в такому віці все ще дуже залежні від батьківської думки. Вони складають свою думку, своє враження про щось нове (в даному випадку про школу) на основі висловлювань і ставлень батьків. Тому, якщо ви хочете, щоб вчитель став авторитетом для вашого першокласника, ніколи не говоріть поганого про нього при дитині. Це сприятиме гарній поведінці дитини в школі і додасть мотивації до навчання.
4. Уникайте додаткових стресів і навантажень. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Початок навчання у школі і так є серйозним стресом для 6-7-річних дітей. Тому, якщо заняття спортом і музикою здаються вам необхідною частиною виховання вашої дитини, почніть водити її туди за рік до початку навчання або після того, як диина адаптується. Повноцінний відпочинок на цьому етапі дуже важливий. Тому нехай дитина проводить більше вільного часу на свіжому повітрі, граючись з друзями.
5. Слідкуйте за режимом дня і повноцінним харчуванням. Розпорядок дня, який не змінюється, допоможе дитині швидше адаптуватися до нових умов. Якщо ваш першокласник – шестирічка, то бажаний і денний сон хоча б на одну годину. Особливо зверніть увагу на харчування дитини. У її раціоні повинні бути присутніми білки (м’ясо, риба, сир, яйця), молочні продукти, вершкове і рослинне масло, свіжі овочі і фрукти, соки. Організм зараз як ніколи потребує додаткової енергії, адже справитися і пристосуватися до нових умов – досить серйозне завдання.
6. Будьте особливо уважними до почуттів дитини в перші місяці. Не пропускайте труднощі, які можливо, виникнуть у дитини. Слухайте сина/дочку, говоріть про школу, про події, про почуття. Намагайтеся разом знаходити шляхи, розповідайте про себе в шкільні роки. Будьте з дитиною більш терплячими і чуйними, щоб вона відчувала спокій і підтримку вдома.

Звуковий аналіз слів - це складний процес,який умовно можна розділити на такі етапи:

-      вслухування в звучання слова, вирізнення звуків;

-      самостійне видокремлення звуків зі слова,аналіз його звукової структури.

           На логопедичних  заняттях  моєю метою є:

-      дати поняття про звуки мовлення порівняно з немовленнєвими звуками;

-      навчити дослуховуватися звучання слів;

-      самостійно визначати послідовність звуків у слові;

-      відчувати звук,як окремий елемент слова;

-      дати поняття про звуки голосні та приголосні,чим відрізняються вони один від одного за вимовою;

-      навчити розрізняти тверді та м’які приголосні за звучанням та артикуляцією;

-      прищепити навички помічати звуки умовними позначками-фішками.

   В цій нелегкій роботі повинні брати участь і батьки. Займайтеся вдома зі своєю дитиною, грайте в різноманітні ігри,виконуйте тренувальні вправи з розвитку звукового аналізу і вашій дитині буде легше навчатися в школі.

                       Це повинен знати кожен:

    Для розмови ми використовуємо слова, які складаються зі звуків. Звуки бувають голосні та приголосні. Слова поділені на склади. У слові стільки складів, скільки у ньому голосних звуків.

    Щоб визначити, скільки складів у слові, треба лікоть поставити на стіл, а долоню, стиснуту в кулачок, піднести до підборіддя — скільки разів підборіддя натисне на кулачок при вимові слова — стільки й складів.

                                                       Звуки

-         голосні (звук не зустрічає перепони, його можна проспівати) позначаємо кружечком •

-         приголосні (звук зустрічає перепону) бувають:

твердими (позначаємо однією рискою —)

та м᾿якими (позначаємо двома рисками =)

    Приголосні м'які, якщо після них ідуть Я, Ю, Є, І, Ь.

Приголосні тверді, коли вони стоять у кінці слова або після них ідуть А, О, У, И, Е, апостроф чи інші приголосні.

Винятки: Й — завжди м'який звук.

Ч, Ш — завжди тверді звуки.

ї — завжди позначає два звуки [Й+І].

Щ — завжди позначає два звуки [Ш+Ч].

М'який знак і апостроф не є звуками, вони лише  позначають м'якість або твердість попередніх приголосних.

ДЖ, ДЗ — ці сполучення зазвичай позначають один звук.

Я Ю Є на початку слова, після голосного звука, після апострофа позначають два звуки; в інших випадках — один.

Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик опублікував правила, що можуть допомогти батькам підготувати дитину до життя серед однокласників у школі. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їх допомогою готувати дитину до дорослого життя.

• Не віднімай чужого, але своє не віддавай.
• Попросили – дай, намагаються відняти – намагайся захиститися.
• Не бийся без причини.
• Кличуть грати – йди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не соромно.
• Грай чесно, не підводь своїх товаришів.
• Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Два рази ні в кого нічого не проси.
• Через бали не плач, будь гордим, з учителем через бали не сперечайся і на вчителя за це не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов’язково в тебе будуть.
• Не ябедничай і не наговорюй ні на кого.
• Намагайся бути акуратним.
• Частіше говори: “Давай дружити”, “Давай грати”, “Давай разом підемо додому”.
• Пам’ятай! Ти не кращий від усіх, ти не гірший від усіх! Ти – неповторний для самого себе, батьків, вчителів, друзів!

Дуже добре, якщо батьки помістять правила в кімнаті чи над робочим столом своєї дитини. Бажано наприкінці тижня звернути увагу дитини на те, які правила їй вдається виконувати, а які – ні. Можна спробувати придумати разом з дитиною свої правила.

    Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки.

    Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.   

    НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

   Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи.

   З 2018/2019 навчального року по-новому почали  вчитися всі першокласники України.

   Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це–динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту»:

· вільне володіння державною мовою;

· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

· математична компетентність;

· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

· інноваційність;

· екологічна компетентність;

· інформаційно-комунікаційна компетентність;

· навчання впродовж життя;

· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

· культурна компетентність;

·підприємливість та фінансова грамотність.

   Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння:читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

   Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом– тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ –адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Готовність до навчання в школі розглядається на сучасному етапі розвитку психології як комплексна характеристика дитини, якій розкриваються рівні розвитку психологічних якостей, що є найбільш важливими передумовами для нормального включення в нову соціальну середу і для формування навчальної діяльності.

Фізіологічна готовність дитини до школи.

Цей аспект означає, що дитина повинна бути готова до навчання в школі фізично. Тобто стан його здоров'я повинен дозволяти успішно проходити освітню програму. Фізіологічна готовність передбачає розвиток дрібної моторики (пальчиків), координації руху. Дитина має знати, в якій руці і як потрібно тримати ручку. А також дитина при вступі в перший клас повинен знати, поважати та розуміти важливість дотримання основних гігієнічних норм: правильна поза за столом, постава тощо

Психологічна готовність дитини до школи.

Психологічний аспект, який включає в себе три компоненти: інтелектуальна готовність, особистісна і соціальна, емоційно-вольова.

 1. Інтелектуальна готовність до школи означає:

- до першого класу у дитини повинен бути запас певних знань (мова про них піде нижче);

- він повинен орієнтуватися в просторі, тобто знати, як пройти в школу і назад, до магазину і так далі;

- дитина має прагнути до одержання нових знань, тобто він повинен бути допитливий;

- повинні відповідати віку розвиток пам'яті, мовлення, мислення.

2. Особистісна та соціальна готовність передбачає наступне:

- дитина повинна бути комунікабельним, тобто вміти спілкуватися з однолітками і дорослими; у спілкуванні не повинно проявлятися агресії, а при сварці з іншою дитиною повинен вміти оцінювати і шукати вихід із проблемної ситуації; дитина повинна розуміти і визнавати авторитет дорослих;

- толерантність; це означає, що дитина повинна адекватно реагувати на конструктивні зауваження дорослих і однолітків;

- моральний розвиток, дитина повинна розуміти, що добре, а що - погано;

-дитина повинна приймати поставлену педагогом завдання, уважно вислуховуючи, уточнюючи неясні моменти, а після виконання він повинен адекватно оцінювати свою роботу, визнавати свої помилки, якщо такі є.

3. Емоційно-вольова готовність дитини до школи передбачає:

- розуміння дитиною, чому він йде в школу, важливість навчання;

- наявність інтересу до навчання і отримання нових знань;

- здатність дитини виконувати завдання, яке йому не зовсім до душі, але цього вимагає навчальна програма;

- наполегливість - здатність протягом певного часу уважно слухати дорослого і виконувати завдання, не відволікаючись на сторонні предмети і справи.

• Пізнавальна готовність дитини до школи.

Даний аспект означає, що майбутній першокласник повинен володіти певним комплексом знань та вмінь, який знадобиться для успішного навчання в школі. Отже, що повинна знати і вміти дитина у шість-сім років?

1) Увага.

• Займатися якою-небудь справою, не відволікаючись, протягом двадцяти-тридцяти хвилин.

• Знаходити подібності та відмінності між предметами, картинками.

• Вміти виконувати роботу за зразком, наприклад, з точністю відтворювати на своєму аркуші паперу візерунок, копіювати рухи людини і так далі.

• Легко грати в ігри на уважність, де потрібна швидкість реакції. Наприклад, називайте жива істота, але перед грою обговоріть правила: якщо дитина почує назву домашньої тварини, то вона повинна плеснути в долоні, якщо дику - постукати ногами, якщо птах - помахати руками.

2) Математика.

• Цифри від 0 до 10.

• Прямий рахунок від 1 до 10 і зворотний рахунок від 10 до 1.

• Арифметичні знаки: « », «-«, «=».

• Поділ кола, квадрата навпіл, чотири частини.

• Орієнтування у просторі і на аркуші паперу: «праворуч, ліворуч, вгорі, внизу, над, під, за і т. п.

3) Пам'ять.

• Запам'ятовування 10-12 картинок.

• Розповідання по пам'яті віршиків, скоромовок, прислів'їв, казок і т.п.

• Переказ тексту з 4-5 речень.

4) Мислення.

• Закінчувати речення, наприклад, «Річка широка, а струмок...», «Суп гарячий, а компот...» і т. п.

• Знаходити зайве слово з групи слів, наприклад, «стіл, стілець, ліжко, чоботи, крісло», «лисиця, ведмідь, вовк, собака, заєць» і т. д.

• Визначати послідовність подій, щоб спочатку, а що потім.

• Знаходити невідповідності в малюнках, віршах-небылицах.

• Складати пазли без допомоги дорослого.

• Скласти з паперу разом з дорослим, простий предмет: човник, човник.

5) Дрібна моторика.

• Правильно тримати в руці ручку, олівець, кисть і регулювати силу їх натиску при письмі та малюванні.

• Розфарбовувати предмети і штрихувати їх, не виходячи за контур.

• Вирізати ножицями по лінії, намальованої на папері.

• Виконувати аплікації.

6) Мова.

• Складати пропозиції з декількох слів, наприклад, кішка, двір, йти, сонячний зайчик, грати.

• Розуміти і пояснювати зміст прислів'їв.

• Складати зв'язну розповідь по картинці і серії картинок.

• Виразно розповідати вірші з правильною інтонацією.

• Розрізняти в словах букви і звуки.

7) Навколишній світ.

• Знати основні кольори, домашніх і диких тварин, птахів, дерева, гриби, квіти, овочі, фрукти і так далі.

• Називати пори року, явища природи, перелітних і зимуючих птахів, місяці, дні тижня, свої прізвище, ім'я та по батькові, імена своїх батьків і місце їх роботи, своє місто, адресу, які бувають професії