ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                                                                           Педагогічною радою 

                                          від 30.11.2020 р. протокол №2

Положення

про моніторинг якості освіти у санаторному ДНЗ яслах-садку

№11 «Зірочка»

  I. Загальні положення

    1.1. Це Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні  ДНЗ №11 «Зірочка» (далі ДНЗ №11) у вигляді моніторингу.

   1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якості освітнього процесу є Конституція України, Закон України «Про освіту» (від 05.09.2017 № 2145-VІІІ),  Закон України «Про дошкільну освіту»(від 20.12.2001 № 49), Указ Президента України від 20.03.2008 р. № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Порядок проведення моніторингу якості освіти (наказ МОН України від 16.01.2020 № 54); Базовий компонент дошкільної освіти; освітня програма для дітей віком від двох до семи років «Дитина» (2016р.); Примірне положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти (наказ МОН України від 16.04.2018 № 372); Лист МОН № 1/9-535 від 06.11.15 «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі», дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчального закладу.

    1.3. Положення погоджується та затверджується на засіданні педагогічної ради.

  1.4. Моніторинг проводиться з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у ДНЗ №11, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей.

    1.5. Завдання:

    1.5.1. Визначити рівень якості освіти  в ДНЗ №11:

• якість реалізації завдань БКДО (рівень сформованості компетентностей вихованців);
• якість організації освітнього середовища;
• якісний та кількісний склад  педагогів,  рівень їх професійної (фахової) компетентності;
• якість управлінської діяльності:
• ступінь задоволеності батьків якістю надання освітніх послуг.

  1.5.2. Здійснити порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності закладу заявленим цілям (вимогам БКДО  тощо).

    1.5.3. Визначити динаміку й тенденції розвитку освітнього процесу в закладі.

    1.5.4. Виявити фактори, які негативно впливають на якість освіти.

    1.5.5. Прийняти управлінські рішення щодо підвищення якості освіти та ефективності функціонування закладу

    1.5.6. Корегувати  окремі ланки функціонування освітньої системи закладу на основі даних моніторингу

    1.5.7. Спрогнозувати подальші тенденції розвитку освітнього процесу, що створює передумови розвитку і удосконалення.

    1.6. Моніторинг проводиться відповідно до таких  принципів:

-   систематичності та системності;

-   доцільності;

-   прозорості моніторингових процедур та відкритості;

-   безпеки персональних даних;

-   об’єктивності одержання та аналізу інформації під час моніторингу;

- відповідального ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу.

    1.7. Функції  моніторингу

-      аналітична – психолого-педагогічний аналіз освітнього процесу, виявлення  причинно наслідкових зав’язків між умовами і результатами;

• діагностична – комплексне психолого-педагогічне вивчення якості освіти,  розвитку вихованця, а також рівня професійної компетентності  педагога;
• оцінювальна – кількісно-якісна оцінка діяльності учасників освітнього  процесу;
• коригувальна – дидактична корекція освітнього процесу, психолого-педагогічна  корекція особистості на шляху її саморозвитку;
• орієнтувальна – спрямування на вирішення мети і завдань діяльності закладу, зазначених у плануванні, а також на виявлення та усунення негативних рис,  факторів, явищ тощо;
• інформаційна – створення вірогідного масиву інформації, яка дає можливість з'ясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан  об'єкта і забезпечити зворотний зв'язок із даними про позитивні результати моніторингу;

-          управлінська – вплив на мету, зміст і методи управлінської діяльності;

-        педагогічна – створення цілісності процесу навчання, виховання та розвитку дітей.

    1.8. Об’єктами моніторингу можуть  бути:

    1.8.1. Умови діяльності закладу:

-     матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення;

-     якість кадрового складу;

-     контингент дітей

    1.8.2. Науково-методична робота:

-     готовність педагогів до впровадження інновацій;

-     участь педпрацівників у методичних заходах;

-     участь педпрацівників у професійних конкурсах;

-     фахова майстерність педагогів

    1.8.3. Стан організації освітньої діяльності:

-     планування освітнього процесу педагогами;

-     якість організації педагогами освітнього процесу;

-     сформованість у дошкільників базових якостей особистості, компетенцій

    1.8.4. Управлінські процеси:

 -     ефективність кадрової політики;

 -     ефективність прийнятих управлінських рішень;

 -     реалізація програми розвитку закладу;

  -     взаємодія  закладу  з ЗОШ, інклюзивним  центром, громадськістю;

II. Суб’єкти, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу

    2.1. Участь у підготовці та проведенні моніторингу беруть:

• суб’єкти, які проводять моніторинг (далі - суб’єкти моніторингу);
• суб’єкти, які ініціюють проведення моніторингу (далі - ініціатори моніторингу);
• суб’єкти, які здійснюють науково-методологічний супровід моніторингу;
• суб’єкти, які залучаються до опитування, спостереження або виконання завдань моніторингу на етапі проведення дослідження (далі - учасники дослідження).

    2.2. Учасниками дослідження можуть бути:

• заклад дошкільної освіти;
• педагогічні працівники;
• батьки, інші законні представники здобувачів освіти

    2.3. При проведенні моніторингу в ДНЗ №11 здобувачі освіти не включаються до переліку учасників дослідження.

III.   Напрями моніторингових досліджень в  ДНЗ №11

• характеристика освітнього (предметно-просторового) середовища закладу;
• характеристика кадрового забезпечення закладу;
• визначення якості досягнень дітей дошкільного віку, рівня психологічної готовності старших дшкільників до навчання у школі;
• аналіз рівня професійної компетентності педагогів;
• ефективність впровадження освітніх інновацій

IV. Процедура підготовки та проведення моніторингу

    4.1. Моніторинг проводиться у такі етапи:

• опрацювання нормативно-правової бази;
• формування мети і цілей моніторингу (що дослідження може виявити для покращення освітньої діяльності);
• визначення напрямів моніторингу (професійна компетентність педпрацівників,  ресурсне забезпечення освітнього процесу (кадрове, матеріально-технічне тощо);
• визначення типу дослідження (зрізове, лонгітюдне, змішане);
• розробка документації (положення, накази, програми);
• добір інструментарію для проведення моніторингу (вибір анкет, тестів, таблиць, карт спостережень та ін);
• організація дослідження;
• збирання даних, тобто проведення спостережень за обраними методиками;
• оброблення та аналіз даних (може проводиться за допомогою математичної статистики, кореляційного або факторного аналізу, що також передбачає описове пояснення);
• вироблення рекомендацій на основі інтерпретації даних дослідження;
• корекція – внесення   певних   змін  у  діяльність   навчального   закладу  на   основі

    запропонованих рекомендацій;

• інформативність (висвітлення результатів моніторингу).

   4.2. Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути:

• опитування (анкетування, інтерв’ювання);
• тестування;
• спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладі;
• аналіз документації закладів освіти, їх засновників;
• аналіз статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами

      звітності;

• інші методи, визначені у Програмі.

   4.3. Моніторинг може проводитися у формі:

• безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);
• опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо);
• одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).

Моніторинг може проводитися з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, у тому числі дистанційно.

Під час проведення дослідження можуть використовуватися фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.

    4.4. Порядок проведення моніторингу

    4.4.1. Відповідно до даного Положення, об’єкту моніторингу,  на основі науково обґрунтованої методології, розробляється Програма моніторингу, яка затверджується директором ДНЗ №11. Затверджена Програма  оприлюднюється  на сайті закладу. До Програми додається графік проведення моніторингу.

    4.4.2. У  Програмі визначаються:

    •   вид моніторингу;

    •   мета і завдання;

    •   суб’єкти, об’єкт(и);

    •   форми та методи;

    •   індикатори;

    •   умови, зокрема місце проведення;

    •   процедури проведення відповідного моніторингу;

    •   порядок визначення результатів моніторингу;

    •   строки та форми узагальнення результатів моніторингу;

    •   оприлюднення результатів моніторингу (інформування про них).

   4.4.3. У Програмі також може зазначатися про належність моніторингу, що проводитиметься, до інших видів моніторингових досліджень, визначених за певними науково обґрунтованими ознаками.

   4.4.4.  Моніторинг проводиться в терміни, визначені у Програмі.  При визначенні термінів проведення моніторингу суб’єкт моніторингу має враховувати можливі ризики, пов’язані з надмірним навантаженням на здобувачів освіти та педагогічних працівників внаслідок збігу кількох контрольно-вимірювальних заходів.

   4.4.5.  Моніторинг проводиться державною мовою.

   4.5. Технології проведення моніторингових досліджень  та  інструментарії

    Відповідно до обраного методу та мети проведення моніторингу обирається або  розробляється інструментарій. Інструментарії  розроблені у закладі (вихователем-методистом, творчою (моніторинговою) групою) має бути затверджений педагогічною радою закладу.

   Інструментарії можуть розроблятись у формі:

• опитувальника, інтерв’ю (план бесіди, послідовність та конструкцію питань, варіанти можливих відповідей);
• анкет  для педагогів та батьків;
• карт  спостережень;
• статистичних форм;
• тестових завдань;
• діагностичних таблиць;
• плану спостережень;
• схем  аналізу занять;
• кваліметричних  моделей

V. Очікувані  результати моніторингу

   Під   час внутрішнього моніторингу, ДНЗ №11 має орієнтуватися на такі результати:

• підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного іміджу, престижності та конкурентоспроможності закладу дошкільної освіти;
• створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу, виявлення і підтримка обдарованих вихованців, підняття престижу творчих педагогів;
• впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти й форм організації освітнього процесу;
• активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу закладу дошкільної освіти, вироблення навичок контрольно - аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції;
• удосконалення управління закладом, вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку закладу.

VІ. Результати моніторингу

    6.1. Результати моніторингу зазначаються у звіті, який готує суб’єкт моніторингу (відповідно до Програми).

    6.2. У звіті обов’язково вказуються індикатори та шкала(и), використана(і) для визначення результатів моніторингу, а також методика, застосована для їх обрахунків.

    6.3. Звіт може містити таблиці, діаграми, графіки та інші форми узагальнення інформації.

    6.4. Звіт за результатами зовнішнього моніторингу на рівні закладу освіти надається ініціатору моніторингу, який оприлюднює його у визначений ним спосіб.

    6.5. Суб’єкти моніторингу оприлюднюють інформацію про його результати, до якої вони забезпечують відкритий доступ на веб-сайті.

    6.6.  Результати моніторингу можуть передаватися іншим особам або оприлюднюватися ними лише за згодою ініціатора моніторингу.

                                                                                                                                 ЗАТВЕРДЖЕНО                          

                                                                                                                             Педагогічною радою

 від 31.08.2020 протокол № 1

Положення

про порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників

закладу дошкільної освіти №11 «Зірочка»

1. Загальні положення

1.1 Дане Положення визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу дошкільної освіти №11 «Зірочка» (надалі ЗДО №11), включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації.

1.2 Особливості організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗДО №11 забезпечується засновниками закладу (або уповноваженими ними органами) та органами управління відповідних закладів освіти у межах повноважень та відповідно до законодавства.

1.3 Суть післядипломної освіти педагогічних працівників полягає у підвищенні кваліфікації керівних і педагогічних кадрів відповідно до вимог і запитів суспільства та інтеграції у світовий освітній простір.

1.4 Курси педагогічних працівників є основною складовою частиною підвищення їх педагогічної майстерності і фахової кваліфікації на підставі осмислення власної діяльності

1.5 Педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію.

1.6 Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

1.7 Завдання курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є формування їх методологічної та теоретичної компетентності, поглиблення соціально-гуманітарних і психолого-педагогічних знань, формування вмінь використання новітніх освітніх та інформаційно-комунікативних технологій.

1.8 Система внутрішнього забезпечення якості освіти закладу освіти, сформована у порядку, визначеному законодавством, включає в себе підвищення кваліфікації.

1.9 Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію в Україні та за кордоном (крім держави, що визнана Верховною Радою України державою агресором чи державою-окупантом).

1.10 Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами.

2. Нормативно-правове забезпечення

Основу нормативно-правового забезпечення курсів педагогічних працівників становлять наступні документи:

1. Національна доктрина розвитку освіти;

2. Закони України «Про освіту»; «Про дошкільну освіту»;

3. Концепція розвитку післядипломної освіти;

4. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України;

5. Постанова КМ №1133 від 27.12.2019. «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»;

6. Постановою КМ № 800 від 21. 08. 2019 «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників».

3. Форми та види підвищення кваліфікації.

3.1 Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

3.2 Основними видами підвищення кваліфікації є: навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

3.3 Педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі - суб’єкти підвищення кваліфікації).

4. Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

4.1 Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС, (один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою.    

4.2 Підвищення кваліфікації педагогічними працівниками здійснюється згідно з планом підвищення кваліфікації ЗДО №11  на певний рік, що формується, затверджується і виконується відповідно до цього Положення.

4.3 Педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік згідно з цим Положенням.

5. Суб’єкт підвищення кваліфікації ЗДО №11

5.1 Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти чи фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, що проводить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.

5.2 Суб’єкт підвищення кваліфікації може організовувати освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності та/або за місцем роботи педагогічних та за іншим місцем (місцями) та/або дистанційно, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою.

5.3 Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію у різних суб’єктів підвищення кваліфікації.

6. Програма підвищення кваліфікації

6.1 Програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування, мету, напрям, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).

6.2  Програма також може містити інформацію про:

- розподіл годин за видами діяльності (консультація; аудиторна, практична, самостійна і контрольна робота тощо);

- особу (осіб), які виконують програму (рівень вищої освіти, категорія, науковий ступінь, педагогічне/вчене звання, місце та/або досвід роботи тощо);

- строки виконання програми; - місце виконання програми (за місцезнаходженням суб’єкта підвищення кваліфікації та/або за місцезнаходженням замовника тощо), очікувані результати навчання;

- вартість (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги;

- графік освітнього процесу;

- мінімальну та максимальну кількість осіб в групі;

- академічні, професійні можливості за результатами опанування програми;

- можливість надання подальшої підтримки чи супроводу;

- додаткові послуги (організація трансферу, забезпечення проживання і харчування, перелік можливих послуг для осіб з інвалідністю тощо);

- документ, що видається за результатами підвищення кваліфікації тощо.

6.3 Обсяг (тривалість) програми підвищення кваліфікації визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи.

6.4 Суб’єкти підвищення кваліфікації можуть розробляти програми підвищення кваліфікації на основі типових програм підвищення кваліфікації, що затверджуються МОН.

6.5  Суб’єкти підвищення кваліфікації забезпечують відкритість і доступність інформації про кожну власну програму підвищення кваліфікації шляхом її оприлюднення на своїх веб-сайтах.

7. Документ, що видається за результатами проходження підвищення кваліфікації педагогічного працівника  

7.1 За результатами проходження підвищення кваліфікації педагогічним працівникам видається документ про підвищення кваліфікації, технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку якого визначається відповідним суб’єктом підвищення кваліфікації.

7.2 Перелік виданих документів про підвищення кваліфікації оприлюднюється на веб-сайті суб’єкта підвищення кваліфікації протягом 15 календарних днів після їх видачі та містить таку інформацію:

- прізвище та ініціали (ініціал імені) педагогічного або науково-педагогічного працівника, який пройшов підвищення кваліфікації;

- форму, вид, тему (напрям, найменування) підвищення кваліфікації та його обсяг (тривалість) в годинах або кредитах ЄКТС;

- дату видачі та обліковий запис документа про підвищення кваліфікації.

7.3 У документі про підвищення кваліфікації повинні бути зазначені:

- повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців);

- тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС;

- прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) особи, яка підвищила кваліфікацію; - опис досягнутих результатів навчання;

- дата видачі та обліковий запис документа;

- найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали (ініціал імені) особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації та її підпис.

7.4 Документи про підвищення кваліфікації (сертифікати, свідоцтва тощо), що були видані за результатами проходження підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації – нерезидентів України, можуть містити іншу інформацію, ніж визначено цим пунктом, та потребують визнання педагогічною (вченою) радою закладу освіти згідно з цим Положенням.

8. Особливості підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу дошкільної освіти №11

8.1 Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти №11 підвищують свою кваліфікацію згідно з цим Положенням не рідше одного разу на п’ять років відповідно до спеціальних законів.

8.2 Підвищення кваліфікації педагогічними працівниками дошкільних закладів освіти не рідше одного разу на п’ять років є необхідною умовою проходження ними атестації у порядку, визначеному законодавством.

9. Основні напрями підвищення кваліфікації

9.1 Основними напрямами підвищення кваліфікації є:

- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);

- формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України «Про освіту»;

- психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;

- створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;

- використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;

- мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;

- розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їх заступників) тощо.

9.2 У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у між атестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.

10. Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної освіти

10.1 Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної освіти встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років.

10.2 Загальний обсяг підвищення кваліфікації керівника, вихователя – методиста, педагогічного працівника закладу дошкільної освіти, що працює за сумісництвом має становити сукупно, за всіма посадами, які обіймає не менше ніж 150 годин на п’ять років.

10.3 Керівник, вихователь - методист закладу дошкільної освіти, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.

11. Планування підвищення кваліфікації працівників закладу дошкільної освіти №11

11.1 Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації.

11.2 Орієнтовний план підвищення кваліфікації повинен містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації.

11.3 Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників і оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти - на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року.

11.4 Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. Управління освіти (уповноважені ними особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладів освіти міста, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладі освіти для підвищення кваліфікації.

11.5 Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівнику закладу освіти (уповноваженій ним особі) пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми, обсяг (тривалість), суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації (із зазначенням інформації, визначеної цим Порядком), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги.

11.6  З метою формування плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗДО №11 на поточний рік пропозиції педагогів розглядаються на педагогічній раді. За згодою педагогічного працівника його пропозиція може бути уточнена або змінена, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених на підвищення кваліфікації.

11.7 За результатами розгляду педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік в межах коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік (за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічними працівниками).

11.8 У разі невідповідності пропозиції вимогам, визначеним пунктом 11 цього Положення, така пропозиція не розглядається.

12. План підвищення кваліфікації закладу дошкільної освіти №11 на відповідний рік

12.1 План підвищення кваліфікації закладу дошкільної освіти №11 на відповідний рік включає: список педагогічних працівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним працівником.

12.2 План підвищення кваліфікації може містити додаткову інформацію, що стосується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою.

12.3 За погодженням педагогічного працівника, керівника закладу освіти (уповноваженої ним особи) і суб’єкта підвищення кваліфікації строки (графік) підвищення кваліфікації такого працівника протягом відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.

 12.4 На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладення між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.

12.5 Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства.

13. Визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

13.1 Результати підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або проводять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження.

13.2 Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням педагогічної ради ЗДО №11.

13.2 Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗДО №13 встановлюється педагогічною радою.

13.3 Педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації подає до педагогічної ради ЗДО №11 клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації.

13.4 У разі підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) замість документа про підвищення кваліфікації подається звіт про результати підвищення кваліфікації або творча робота, персональне розроблення електронного освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення кваліфікації та оприлюднені на веб-сайті закладу освіти та/або в електронному портфоліо педагогічного або науково-педагогічного працівника (у разі наявності).

13.5 Клопотання протягом місяця з дня його подання розглядається на засіданні педагогічної ради ЗДО №11.

13.6 Для визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада заслуховує педагогічного працівника щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору та повинна прийняти рішення про: - визнання результатів підвищення кваліфікації; - невизнання результатів підвищення кваліфікації.

13.7 У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада ЗДО №11 може надати рекомендації педагогічному працівнику щодо повторного підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації та/або прийняти рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.

13.8 Результатом підвищення кваліфікації педагогічних працівників у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або проводять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, може бути присвоєння їм повних та/або часткових професійних та/або освітніх кваліфікацій у встановленому законодавством порядку.

14. Окремі види діяльності педагогічних працівників, які можуть бути визнані як підвищення кваліфікації

14.1 Окремі види діяльності педагогічних працівників (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти) можуть бути визнані як підвищення кваліфікації відповідно до цього Положення.

14.2 Обсяг підвищення кваліфікації шляхом участі педагогічного працівника у програмі академічної мобільності зараховується в межах визнаних результатів навчання, але не більше ніж 30 годин або один кредит ЄКТС на рік.

14.3 Здобуття першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівня вищої освіти, третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня або наукового рівня вищої освіти вперше або за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань визнається як підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

14.5 Обсяг підвищення кваліфікації шляхом здобуття наукового ступеня, рівня вищої освіти зараховується відповідно до встановленого обсягу освітньо-професійної (освітньо-наукової, освітньо-творчої) програми у годинах або кредитах ЄКТС, за винятком визнаних (зарахованих) результатів навчання з попередньо здобутих рівнів освіти.

15. Фінансування підвищення кваліфікації

15.1 Джерелами фінансування підвищення кваліфікації педагогічних працівників є кошти державного, місцевих бюджетів, кошти фізичних та/або юридичних осіб, інші власні надходження закладу освіти та/або його засновника, інші джерела, не заборонені законодавством.

15.2 У разі підвищення кваліфікації педагогічних працівників за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, інших коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти на підвищення кваліфікації, укладення договору між керівником закладу освіти та суб’єктом підвищення кваліфікації із зазначенням джерела фінансування підвищення кваліфікації є обов’язковим.

15.3 За рахунок коштів, передбачених у кошторисах закладів освіти, здійснюється фінансування підвищення кваліфікації в обсязі, встановленому законодавством, і відповідно до плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які працюють у таких закладах за основним місцем роботи;

15.4 Самостійне фінансування підвищення кваліфікації здійснюється: - педагогічними працівниками ЗДО №11, які працюють у закладі за основним місцем роботи і проходять підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації закладу дошкільної освіти №11; - іншими особами, які працюють в ЗДО №11 на посадах педагогічних працівників за сумісництвом.

15.5 На час підвищення кваліфікації педагогічним працівником відповідно до затвердженого плану з відривом від виробництва (освітнього процесу) в обсязі, визначеному законодавством, за педагогічним працівником зберігається місце роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.

15.6 Витрати, пов’язані з підвищенням кваліфікації, відшкодовуються у порядку, визначеному законодавством.                                                                                                                 

                                                                                                                        Затверджено

                                                                                                                  педагогічною   радою

                                                                                                             від 30.08.2019 , протокол №1    

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в 

санаторному ДНЗ яслах-садку №11 «Зірочка»

1.Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в  санаторному дошкільному навчальному закладі яслах-садку №11 «Зірочка» (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог  частини третьої статті 41 Закону України  «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІІ, Закону України «Про дошкільну освіту» від 06.09.2018, Базового компоненту дошкільної освіти, Статуту закладу.

1.2. Мета  внутрішньої системи якості освіти закладу складається в об'єднанні йінтеграції організаційних, методичних, кадрових зусиль і ресурсів ЗДО з урахуванням різноманітних факторів та умов для досягнення високої якості освітнього процесу та його результатів, що відповідають кращим зразкам і відповідним стандартам.

1.3. Основні поняття, що застосовуються в Положенні: та їх визначення (згідно із Законом України «Про дошкільну освіту»):

• Положення – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.
• Стратегія –довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.
• Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.
• Механізм – комплексний процес, спосіб організації.
• Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);
• Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.
• Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.
• Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
• Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;
• Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;
• Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
• Дошкільна освіта  є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій
• Мета дошкільної освіти - забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок;
• Освітня діяльність - діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;
• Якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти;
• Якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством.

1.4.   Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

-   стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

-   критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

-   критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

-  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

-   забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

-   створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

-   систему та механізми забезпечення академічної доброчесності.

1.5. Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти  ДНЗ №11 включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

1.6. Колегіальним органом управління  ДНЗ, який  визначає,  затверджує   систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

2. Зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

2.1. Основні напрямки політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі:

Стратегічна ціль 1. Розбудова освітнього здоров’язбережувального середовища,  що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я дітей засобами фізичної культури і спорту, комфортному перебуванню дітей у закладі

Стратегічна ціль 2. Забезпечення умов для розвитку дітей відповідно до їх вікових та індивідуальних особливостей і схильностей, розвитку здібностей і творчого потенціалу кожної дитини, досягнення компетентностей, передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти,

Стратегічна ціль 3. Підвищення якості (надання якісних) освітніх послуг шляхом удосконалення змісту освіти, підготовки педагогів для роботи з дошкільниками,

Стратегічна ціль 4. Ефективне управління закладом  шляхом залучення батьків та громадськості.

2.2.  Основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок вихованців, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

2.3. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти санаторного дошкільного  навчального закладі ясел -садка №11 базуються на таких принципах:

• організація освітнього процесу на засадах дитиноцентризму;
• спрямованості на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти;
• відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• автономії дошкільного навчального закладу;
• системного підходу;
• демократизації в освітній діяльності;
• здійснення обгрунтованого моніторингу якості дошкільної освіти;
•     цілісності та єдності усіх освітніх впливів на розвиток, виховання, навчання і оздоровлення дітей;
•   готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

  відкритості та прозорості інформації 

2.4.  Стратегія (політика) забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур:

Освітнє середовище:

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
• створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;

• формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Досягнення здобувачів освіти:

• систематичне відстеження та коригування результатів засвоєння програмового матеріалу;

• спрямованість системи обстеження на оцінювання рівня сформованості базових якостей особистості та життєвої компетентності

 Педагогічна діяльність:

• ефективність планування педпрацівниками своєї діяльності,
• використання сучасних освітніх підходів, технологій в освітньому процесі;
• підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних

працівників;

• налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти;
• створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності;

Управлінські процеси

• наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педпрацівників;
• прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

2.5. Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

• Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;

• Контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;

• Контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

   Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).      

  Завдання моніторингу:

-  Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі.

 - Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в ДНЗ.

Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

• Опитування
• Вивчення документації
• Моніторинг
• Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність

Моніторинг  якості  дошкільної освіти, який здійснюють:

• директор закладу дошкільної освіти;

• вихователь-методист;
• органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти; 
• органи самоврядування, які    створюються  педагогічними  працівниками  та   батьками. 

Критерії моніторингу:

• об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
• систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

  Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в закладі дошкільної освіти;
• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

   Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань педагогів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

  Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу.

2. Контингент здобувачів освіти.

3. Психолого - соціологічний моніторинг.

4. Здобувачі освіти. Результати навчання.

5. Педагогічна діяльність.

6. Управління закладом освіти.

7. Освітнє середовище.

8. Медичний моніторинг.

9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.

10. Формування іміджу сучасного закладу освіти.

2.6. Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких

відносяться:

• здобувачі освіти та їх батьки;
• педагогічний персонал закладу дошкільної освіти;
• засновник – Первомайська міська рада;
• управління освіти Первомайської міської ради;
• громадськість.

3. Система забезпечення академічної доброчесності  функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

    Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

    Порушенням академічної доброчесності в ДНЗ вважається:

- академічний плагіат;

- фабрикація;

- списування;

- обман;

- хабарництво;

- відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;

-  необ’єктивне оцінювання;

- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

   Заходи спрямовані на дотримання академічної доброчесності, включають:

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

4. Критерії оцінювання рівня досягнень вихованців, педагогічної  діяльності працівників та управлінських процесів.

4.1.   Критерії  вивчення рівня досягнень здобувачів освіти

•  відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.
• відповідність узагальнених показників результату освітньої  роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового  компонента  дошкільної  освіти.
• ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників.
•  якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
•  показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

4.2. Критерії оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

   Визначення результатів освітньої діяльності педагогічного працівника на основі компетентнісного підходу здійснюється наступними способами:

- самооцінка;

- аналіз;

- анкетування здобувачів освіти, їх батьків;

 - кваліметричні моделі, діагностичні карти;

- співбесіда;

- відвідування занять, заходів;

- відгуки громадськості.

4.3. Критерії оцінювання ефективності управлінських процесів  

- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;

- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандарту освіти;

- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

5.   Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

   Освітнє середовище закладу   сприяє забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей.  Освітній простір садка є сукупністю локальних освітніх середовищ, які перебувають у взаємодії одне з одним

   Приміщення і територія закладу є безпечними та комфортними для навчання та праці.

 Заклад  забезпечений приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації чинних програми.

   Здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

   Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

    У закладі створюються умови для харчування здобувачів освіти.

  У закладі створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет.

6.   Забезпечення публічності інформації

    У закладі   створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу.

   «Формування іміджу сучасного закладу освіти» в ЗДО «Зірочка» здійснюється шляхом оприлюднення інформації про якість освітнього процесу, освітньої діяльності на сайті закладу:

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

В закладі освіти функціонує офіційний веб-сайт http://detsad11.klasna.com, де розміщуються:

• статут закладу освіти;
• ліцензія на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• територія обслуговування;
• мова (мови) освітнього процесу;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
• інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та

використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

     Публічність освітньої діяльності закладу може здійснюватися публікаціями педагогічних працівників, батьків у засобах масової інформації, друкування продукції педагогічних працівників у фахових виданнях.

     Формуванню позитивного іміджу закладу можуть сприяти іміджеві заходи на рівні громади, регіону тощо.

     Публічна інформація про розвиток закладу забезпечується шляхом проведення щорічного  звітування перед батьками та громадськістю

7. Створення умов для дітей з особливими освітніми потребами

   Приміщення та територія закладу облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

   У закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

   Заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

   Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

                                                                                                             Затверджено педагогічною   радою

                                                                                                               від 31.08.2018 , протокол № 1                                 

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність

учасників освітнього процесу

санаторного ДНЗ ясел - садка № 11 «Зірочка»

І. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність (далі-Положення) закладу дошкільної освіти № 11 «Зірочка» (далі ДНЗ №11) є  внутрішнім підзаконним нормативним  актом, який спрямований на  забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу.

1.2. Положення розроблено на основі Конвенції ООН «Про права дитини» (1989), Конституції України, законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права» , статуту закладу, правил внутрішнього розпорядку.

ІІ. Принципи, норми етики та академічної доброчесності  закладу освіти

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:  академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

2.3. Етика  та академічна  доброчесність забезпечуються:

2.3.1. учасниками освітнього процесу шляхом:

• дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
• утвердження позитивного іміджу закладу освіти, примноження його традицій;
• дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
• запобігання корупції, хабарництву;
• збереження, поліпшення  та раціонального  використання навчально-матеріальної бази закладу;
• дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання  норм про авторські права;
• надання правдивої  інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
• невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

2.3.2. здобувачами освіти шляхом:

• самостійного  виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (роботи дітей; усні відповіді; контрольні зрізи ЗУН);

• особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

2.3.3. педагогічними працівниками шляхом:

• надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності  інноваційних здобутків в галузі освіти;
• обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях  педагогічної ради та  колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
• незалежності професійної діяльності  від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
• підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно  курсової підготовки;
• дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
• об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів  освіти;
• здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

ІІІ. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення етики та академічної доброчесності

3.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу.

3.2. Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу.

3.3. Вихователь - методист:

3.3.1. Забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення  ними методичних розробок  (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

3.3.2. Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт  на конкурси різного рівня,  на присвоєння  педагогічного звання) та  рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

3.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм  етичної поведінки  та  неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації,  списування).

IV. Види відповідальності  за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення закладу освіти.

V. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

5.1. Комісія з питань академічної доброчесності  та етики педагогічних працівників – незалежний орган для  розгляду питань, пов’язаних із  порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу  морально-етичних  норм поведінки та правових норм цього Положення.

5.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади.

Персональний склад  Комісії затверджується рішенням педагогічної ради. Термін повноважень Комісії - 1 рік.

5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм  поведінки та правових норм цього Положення  за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

5.4. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

VI. Прикінцеві положення

6.1.Положення ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

                                                                                                   Затверджено педагогічною   радою

                                                                                          від 31.08.2018 , протокол № 1                                 

Положення про методичний кабінет

санаторного ДНЗ ясел - садка№ 11 «Зірочка»

   Дане Положення розроблене на основі Примірного положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року № 372

1. Загальні положення

1.1. Методичний кабінет закладу дошкільної освіти № 11 «Зірочка» (далі – методичний кабінет ДНЗ № 11) є центром методичної допомоги педагогічним працівникам закладу дошкільної освіти та поширення серед батьків психолога-педагогічних знань щодо забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

1.2. Діяльність методичного кабінету ДНЗ № 11 організовує і скеровує вихователь-методист закладу дошкільної освіти.

При відсутності на посаді вихователя – методиста здійснює керівництво методичною роботою директор закладу.

На період відпустки чи тимчасової непрацездатності вихователя-методиста його обов’язки можуть бути покладені на директора або вихователя цього закладу із числа найбільш досвідчених фахівців.

1.3. Робота методичного кабінету ДНЗ № 11 організовується згідно з вимогами Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», інших нормативно-правових актів та відповідно до цього Примірного положення.

2. Мета, основні принципи діяльності та функції методичного кабінету закладу дошкільної освіти

2.1. Метою роботи методичного кабінету є:

2.1.1 надання методичної допомоги педагогічним працівникам щодо їх професійного розвитку, підвищення кваліфікації, професійної компетентності;

2.1.2 підготовки та проведення освітнього процесу з дітьми, роботи з батьками вихованців, інших законних представників здобувачів освіти;

2.1.3 навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в закладі дошкільної освіти;

2.1.4 поширення серед батьків психолого-педагогічних знань;

2.1.5 створення сприятливих умов для самовдосконалення педагогів, розвитку творчої ініціативи у них;

2.1.6 забезпечення методичної підтримки щодо реалізації педагогічних ініціатив та апробації навчальної літератури, методичних розробок тощо.

2.2. Діяльність методичного кабінету ґрунтується на таких принципах:

2.2.1   демократизму і гуманізму;

2.2.2   відкритості;

2.2.3  системного підходу до методичного та інформаційно-аналітичного супроводу діяльності закладу дошкільної освіти;

2.2.4 рівності умов для кожного педагогічного працівника щодо повної реалізації його духовного, творчого та інтелектуального потенціалу;

2.2.5  безперервності професійного вдосконалення;

2.2.6  науковості, гнучкості і прогностичності методичної роботи з педагогічними кадрами.

2.3. Функції методичного кабінету:

2.3.1. Цільові:

• врахування перспектив розвитку дошкільної освіти та специфіки діяльності  закладу;
• використання сучасних наукових психолого-педагогічних досягнень, інноваційних технологій;
• розширення професійного світогляду педагогічних працівників, систематичне інформування педагогів щодо інновацій у галузі дошкільної освіти;
• оновлення інформації, яка постійно змінюється в результаті розвитку науки та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

2.3.2. Організаційні:

• відбір і методичне опрацювання наукових, практичних досягнень у галузі дошкільної освіти, надання рекомендацій щодо їх впровадження в практику роботи закладу дошкільної освіти;
• розроблення методичних рекомендацій, зразків дидактичних ігор і вправ, розвивальних посібників з різних видів роботи з дітьми тощо;
• надання консультативної і практичної допомоги працівникам дошкільного закладу з питань складання, корекції планів освітньої роботи з дітьми;
• надання консультативної допомоги батькам вихованців щодо організації життєдіяльності дітей;
• систематичне вивчення стану освітнього процесу, динаміки змін у розвитку дітей дошкільного віку, професійної компетентності педагогічних працівників;
• моделювання змісту, форм і методів підвищення фахової кваліфікації, майстерності педагогів закладу дошкільної освіти, підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків вихованців;
• виявлення, вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду з метою його застосування в освітньому процесі та удосконалення професійної компетентності педагогів;
• організація роботи творчих груп педагогів закладу дошкільної освіти з метою аналізу перспективного педагогічного досвіду, розроблення моделей планування та проведення освітнього процесу з дітьми, методичних рекомендацій для вихователів і батьків, зразків наочно-дидактичного матеріалу та іншого навчально-методичного забезпечення;
• узгодження діяльності методичного кабінету з роботою психологічної служби, методичного кабінету управління освіти Первомайської міської ради та інших структур;
• створення позитивного психологічного клімату, запобігання виникненню конфліктних ситуацій у педагогічному колективі закладу дошкільної освіти, їх вивчення і розв'язання;
• організація взаємодії із закладами загальної середньої освіти з метою забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою.

3. Основні завдання діяльності методичного кабінету

3.1. Основними завданнями діяльності методичного кабінету є:

3.1.1. Забезпечення організаційно-педагогічних умов для життєдіяльності дітей, організація розвивального простору в закладі.

3.1.2. Створення рефлексивно-інноваційного середовища, організація системи роботи, спрямованої на удосконалення професійної майстерності, психолого-педагогічної культури педагогічних працівників, підвищення їх кваліфікації, активізацію творчого потенціалу та збагачення досвіду.

3.1.3. Виявлення перспективного педагогічного досвіду в колективі закладу дошкільної освіти і за його межами, сприяння його вивченню, узагальненню, впровадженню та розповсюдженню шляхом висвітлення у засобах масової інформації, організації та участі у виставках, презентаціях, роботі методичних об’єднань, шкіл перспективного педагогічного досвіду тощо.

3.1.4. Впровадження в практику роботи закладу дошкільної освіти нових концептуальних засад функціонування системи дошкільної освіти, освітніх програм, інноваційних технологій і методик розвитку, виховання і навчання дітей.

3.1.5. Здійснення внутрішнього моніторингу якості освіти з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності в межах державних вимог до змісту, рівня її обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

3.1.6. Інформування педагогів про нормативні документи в галузі дошкільної освіти, різні види навчальної літератури з дошкільної освіти та періодичні фахові видання, надання практичної допомоги у їх використанні.

3.1.7. Надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам в т. ч. у періоди підготовки їх до атестації, курсової перепідготовки.

3.1.8. Сприяння формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих.

3.1.9. Забезпечення здійснення підвищення кваліфікації педагогічних працівників за різними видами (стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці тощо).

3.1.10. Сприяння участі колективу закладу дошкільної освіти в інноваційній освітній діяльності різних рівнів за пропозицією органів управління освітою чи з власної ініціативи відповідно до наказу про проведення експерименту або реалізації інноваційного освітнього (науково-педагогічного, науково- психологічного, психолого-педагогічного) проекту.

3.1.11. Пошук і впровадження нових ефективних форм взаємодії закладу дошкільної освіти із сім’ями вихованців, батьківською, педагогічною і науковою громадськістю у здійсненні завдань цілісного всебічного розвитку дітей, популяризації роботи закладу дошкільної освіти.

3.1.12. Координація діяльності закладу дошкільної освіти з іншими закладами освіти, культури тощо для повнішої реалізації завдань формування життєвої компетентності дошкільників.

3.1.13.Супровід участі та допомога педагогічним працівникам у реалізації міжнародних проектів і програм.

3.1.14.Створення та/або поповнення фондів нормативно-правових, інструктивно-методичних документів на паперових та/або електронних носіях, наукової, науково-популярної, методичної психолого-педагогічної, довідкової, енциклопедичної, дитячої художньої літератури, періодичних педагогічних видань, аудіо-, відеоматеріалів, електронних та наочних друкованих засобів навчання, предметної наочності, а також зразків моделей планування, організації і проведення освітнього процесу, інших матеріалів з досвіду роботи педагогів.

3.1.15. Формування та/або поповнення, оновлення інформаційного банку даних (каталогів чи картотек на електронних або/та паперових носіях) з питань змісту дошкільної освіти, організації освітнього процесу, психолого-педагогічних досягнень, наповнення методичного кабінету. При укладанні електронної картотеки чи каталогу може використовуватися інформація, розміщена на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освітні Національної академії педагогічних наук України, закладів освіти, видавництв тощо.

4. Наповнення методичного кабінету

4.1. Наповнення методичного кабінету повинно відповідати таким вимогам:

• інформативність та змістовність;
• доступність;
• сучасність;
• естетичність;
• задоволення потреб педагогів у саморозвитку і професійному самовдосконаленні.

4.2. 3 метою забезпечення вільного доступу і орієнтування в наповненні методичного кабінету його матеріали групуються за окремими розділами:

• інформація про педагогічні кадри (кількісний і якісний склад) і матеріали для атестації педагогічних працівників;
• законодавчі та нормативно-правові акти (закони України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України);
• галузеві нормативно-правові акти та інструктивно-методичні документи, що регламентують діяльність закладу дошкільної освіти (накази, розпорядження, листи, інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України, місцевих органів виконавчої влади та інші нормативно-правові акти);
• Базовий компонент дошкільної освіти України (державний стандарт дошкільної освіти), програми (основні й додаткові, комплексні, парціальні), навчальні, навчально-методичні, методичні посібники з різних змістових напрямів дошкільної освіти;
• наукова література з різних галузей знань (педагогіка, психологія, біологія, соціологія та ін.);
• довідкова й енциклопедична література (довідники, словники, енциклопедій);
• зразки перспективного і календарного планування освітньої роботи з дітьми за різними моделями, а також методичних розробок різних форм організації дитячої життєдіяльності (свят, розваг, походів за межі закладу дошкільної освіти, ігор, дослідне-пошукової, організованої навчально- пізнавальної діяльності (занять) та ін.);
• методичні розробки консультацій для педагогів і батьків (педагогічного, методичного, психологічного, медичного, дефектологічного змісту тощо), плани проведення семінарів, практикумів, тренінгів, засідань «круглих столів», ділових ігор та інших форм методичної роботи з кадрами;
• бібліотека художньої літератури для дітей (з програмовими й позапрограмовими творами різних жанрів вітчизняних і зарубіжних авторів, українського фольклору);
• зразки навчально-наочних, ігрових та дидактичних матеріалів, посібників;
• добірка фахових періодичних видань (газети, журнали, альманахи, часописи тощо);
• переліки навчальних видань. рекомендованих Міністерством освіти і науки України, ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, а також перелік наявних наочних засобів розвитку і навчання (репродукції картин, альбоми ілюстрацій, фотоматеріалів, схеми, таблиці, муляжі, аудіо- та відеоматеріали, електронні засоби навчання тощо) із зазначенням місця їх розташування;
• досвід роботи закладів дошкільної освіти міста, району, області, країни (з анотаціями);
• технічні засоби розвитку i навчання.

   У разі потреби наповнення методичного кабінету може групуватися за іншими розділами, тематичними блоками.

                                                                                                       Затверджено педагогічною   радою

                                                                                                   від 31.08.2018 , протокол № 1                                 

Положення про педагогічну раду

санаторного ДНЗ ясел - садка № 11 «Зірочка»

1. Загальні питання

1.1. Педагогічна рада є колегіальним органом управління закладом дошкільної освіти № 11 «Зірочка» (далі — заклад), створеним для розв’язання основних питань освітнього процесу.

1.2. Педагогічна рада діє у закладі постійно.

1.3. Педагогічна рада діє відповідно до норм Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту», інших нормативно-правових документів у галузі освіти, Статуту закладу дошкільної освіти № 11 «Зірочка».

1.4. До складу педагогічної ради входять всі педагогічні працівники закладу освіти.

1.5. Головою педагогічної ради є директор закладу освіти.

1.6. Для ефективного розгляду деяких питань порядку денного засідань педагогічної ради за потреби у засіданні можуть брати участь інші особи, зокрема представники батьківської громадськості, піклувальної ради, різних організацій, батьки або особи, які їх замінюють, та інші особи.

1.7. Рішення, ухвалені на засіданнях педагогічної ради та затверджені наказом керівника, є обов’язковими для виконання усіма учасниками освітнього процесу.

2. Повноваження педагогічної ради

2.1.Педагогічна рада закладу дошкільної освіти № 11 «Зірочка»:

2.1.1. планує роботу закладу;

2.1.2. схвалює освітню (освітні) програму (програми) закладу та оцінює результативність її (їх) виконання;

2.1.3.формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

2.1.4.розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;

2.1.5.обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

2.1.6.розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;

2.1.8.ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення працівників закладу та інших учасників освітнього процесу;

2.1.9.розглядає питання щодо відповідальності працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;

2.1.10.має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;

2.1.11.розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу до її повноважень.

2.2. Педагогічна рада може розглядати й інші питання, пов’язані з діяльністю закладу.

3. Повноваження голови педагогічної ради

3.1. Планувати роботу педагогічної ради.

3.2. Проводити засідання педагогічної ради згідно з планом роботи закладу освіти.

3.3. Визначати    шляхи    реалізації    рішень    педагогічної   ради   (перегляд відкритих заходів; проведення   семінарів,   навчально – методичних   тренінгів;   вивчення   та       впровадження перспективного   педагогічного   досвіду   роботи;   апробація   різних   педагогічних інновацій; моніторингові дослідження тощо).

3.4. Контролювати виконання рішень педагогічної ради.

3.5. Організовувати за потреби проміжні форми контролю за виконанням рішень педагогічної ради (відвідування занять, гурткових засідань, виховних заходів; проведення співбесід з педагогами,батьками або особами, що їх замінюють тощо).

4. Обов’язки членів педагогічної ради

4.1. Відвідувати засідання педагогічної ради.

4.2. Дотримуватися порядку та регламенту проведення засідань педагогічної ради.

4.3. Виконувати рішення педагогічної ради.

5. Права членів педагогічної ради

5.1. Брати участь у підготовці до проведення засідань педагогічної ради.

5.2. Доповідати та виступати на засіданнях педагогічної ради.

5.3. Обговорювати питання, винесені на засідання педагогічної ради.

5.4. Висувати пропозиції щодо поліпшення організації освітнього процесу та щодо інших питань порядку денного засідання.

5.5. Ухвалювати рішення педагогічної ради шляхом відкритого голосування.

6. Організація діяльності педагогічної ради

6.1.   Педагогічна рада проводить засідання згідно з планом роботи закладу освіти, але не рідше ніж чотири рази на рік.

6.2.   Педагогічна рада за потреби проводить позачергові засідання.

6.3.  Конкретну дату засідання педагогічної ради визначає директор та вихователь – методист ЗДО.

6.4.   Кожне рішення педагогічної ради ухвалюють шляхом відкритого голосування.

6.5. Рішення педагогічної ради чинні лише тоді, коли на засіданні присутні дві третини її складу.

6.6. На черговому засіданні педагогічної ради її членам повідомляють про результати виконання  рішень, ухвалених на засіданні попередньої педагогічної ради.

7. Документація педагогічної ради

7.1.  Документацію педагогічної ради веде секретар, якого обирають члени педагогічної ради шляхом відкритого голосування.

7.2. Хід обговорення питань і рішень, ухвалених на засіданні педагогічної ради, фіксують у протоколі засідання педагогічної ради.

7.3.  Протокол засідання педагогічної ради підписують голова та секретар педагогічної ради.

7.4 Протоколи засідання педагогічної ради записують до Книги протоколів засідання педагогічної ради закладу дошкільної освіти (далі — Книга протоколів), що належить до обов’язкової ділової документації закладу.

7.5. Книга протоколів має бути пронумерована, прошнурована та підписана керівником і скріплена печаткою закладу.

7.6.  Книга протоколів зберігається у голови педагогічної ради, а після закінчення — в архіві закладу.

7.7.  Термін зберігання Книги протоколів — 10 років.

7.8.  У разі зміни керівника закладу Книгу протоколів передають по акту.

7.9. Директор закладу освіти за потреби видає накази про підготовку та проведення засідань педагогічної ради; про створення творчих (динамічних) груп з підготовки засідання педагогічної ради з визначеними термінами виконання рішень та особами, відповідальними за їх виконання.

7.10. Рішення педагогічної ради закладу дошкільної освіти № 11 «Зірочка» вводять в дію наказом директора закладу.

                                                                                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                                             на засіданні загальних

                                                                                                             батьківських зборів ДНЗ №  11

                                                                                                             Протокол від 19.10.2018 р. №1

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ

САНАТОРНОГО ДНЗ  ЯСЕЛ-САДКА № 11 «ЗІРОЧКА»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     1.1.   Положення про батьківській комітет санаторного  дошкільного навчального закладу ясел-садка № 11 «Зірочка» (далі заклад) розроблено на підставі наказу Міністерства освіти і науки молоді та спорту України від 26 квітня 2011року № 398 «Про затвердження примірного положення про батьківські комітети (ради) дошкільного навчального закладу».

    1.2.  Положення про батьківський комітет закладу визначає його функції у державно-громадській системі управління дошкільним навчальним закладом.

    1.3.  Комітет є добровільним формуванням, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов'язків своїх дітей під час їхнього навчання та виховання у дошкільному навчальному закладі.

    1.4.  У своїй діяльності комітет керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про об'єднання громадян», Конвенцією ООН «Про права дитини», «Положенням про дошкільний навчальний заклад», Статутом  закладу, цим Положенням та іншими нормативно - правовими актами у галузі освіти і міжнародного законодавства прав дитини.

    1.5.  Рішення про заснування батьківського комітету дошкільного навчального закладу та відповідно кожної групи ухвалюється на загальних зборах батьків   закладу.

    1.6.  Легалізація (офіційне визнання) батьківського комітету є обов'язковою і здійснюється шляхом письмового повідомлення про заснування (реєстрацію) керівництва дошкільного навчального закладу.

    1.7.  Припинення діяльності батьківського комітету може бути проведено шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

2. МЕТА, ЗАВДАННЯ, ОСНОВНІ  ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ

    2.1.  Метою діяльності Комітету є захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування дошкільного навчального закладу, у відповідних держав­них, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективові в реалізації завдань дошкільної освіти.

    2.2.  Основними завданнями діяльності Комітету є сприяння створенню умов для:

    •  формування та розвитку особистості дитини та її суспільної свідомості;

    •  виховання у дітей шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і   

  культури народів, які проживають в Україні;

    •  формування загальнолюдської культури і моралі, культури міжетнічних відносин;

    •  збереження життя і здоров'я дітей;

•  здобуття дітьми обов'язкової дошкільної освіти, розвитку їхніх природних здібностей та підтримки обдарованих дітей;

•  запобігання бездоглядності дітей у вільний від відвідування дошкільного навчального закладу час і безпритульності;

•  всебічного зміцнення зв'язків між родинами, дошкільним навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей;

•  залучення батьківської громадськості до професійної орієнтації дітей;

•  організація роботи з поширення психолого-педагогічних і правових знань серед батьків, підвищення їх відповідальності за навчання і виховання дітей;

•   вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази дошкільного навчального закладу та його благоустрою.

    2.3. Основними принципами діяльності комітетів є:

    •    законність,

    •    гласність,

    •    колегіальність,

    •    толерантність,

    •    виборність;

    •    організаційна самостійність у межах повноважень, визначених цим Положенням та законодавством;

3.  ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ БАТЬКІВСЬКОГО КОМІТЕТУ

      3.1.  Комітет дошкільного навчального закладу  формується з батьків або осіб, які їх замінюють, і діє від їх імені.

      3.2. Комітет дошкільного навчального закладу, голова та заступник голови обираються на зборах батьків дошкільного навчального закладу  на початку навчального року. Кількісний склад та термін повноважень Комітету визначаються зборами батьків закладу .

     3.3. Комітет закладу формується з голів (представників) усіх комітетів груп, та з інших батьків за рекомендацією комітетів груп закладу.

     3.4. Кількісний склад комітету закладу, строк  його повноважень визначаються загальними зборами батьків або радою цього закладу. При цьому від комітету кожної групи в склад комітету закладу входить не менше одного представника. Із складу комітету обирається  голова, його заступник та секретар.

     3.5. У випадку, коли член комітету достроково складає свої повноваження, вибори нового члена відбуваються на батьківських зборах.

4.  ОРГАНІЗАЦІЯ  ДІЯЛЬНОСТІ   БАТЬКІВСЬКОГО   КОМІТЕТУ

      4.1.  Збори батьків дошкільного навчального закладу проводяться за рішенням комітету закладу  не рідше двох разів на півріччя.

      4.2  Комітет дошкільного навчального закладу у разі потреби може скликати збори батьків дошкільного навчального закладу. Правочинний склад зборів становить не менше ніж дві третини від загальної кількості дітей у дошкільному навчальному закладі. Рішення ухвалюються простою більшістю голосів.

      4.3. У разі неможливості проведення загальних зборів батьків дошкільного навчального закладу, питання, що потребують розгляду загальними зборами, можуть виноситися на обговорення зборів батьків груп, яких стосуються ці питання. У цьому разі рішення ухвалюється з урахуванням рішень зборів батьків груп на засадах простої більшості голосів згідно з протоколами засідань батьківських комітетів груп.

     4.4.  Рішення зборів батьків, комітету доводиться до відома батьків, керівництва дошкільного навчального закладу, а за потреби і відповідного органу управління освітою у 10-денний термін.

     4.5. Комітет планує свою роботу на підставі плану роботи дошкільного навчального закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій завідувача, вихователів груп, громадськості.    План роботи має вільну форму і затверджується головою відповідного комітету.

   Плани роботи комісій, створених при комітеті, є складовими плану роботи комітету.

     4.6. При недосягненні згоди між завідувачем і більшістю членів комітету дошкільного навчального закладу питання вирішуються органом управління освітою або радою закладу; між вихователями групи і комітетом групи - керівництвом або радою дошкільного навчального закладу.

     4.7. Комітет звітує про свою роботу перед загальними зборами батьків дітей, які відвідують заклад один раз на рік - в день виборів нового складу комітету. На вимогу більшості батьків можуть проводитися позачергові звіти комітету.

     4.8. Секретар комітету веде протоколи засідань і зборів, що зберігаються у справах дошкільного навчального закладу і передаються за актом новому складу відповідних комітетів. Строк зберігання протоколів – 3 роки.

     4.9. Керівництво і працівники  закладу не несуть відповідальність за стан оформлення протоколів.

5.  ПРАВА  ТА  ОБОВ'ЯЗКИ  КОМІТЕТУ

     5.1.  Комітет дошкільного навчального закладу (групи) має право:

• брати участь в обстеженні житлово-побутових умов вихованців, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;
• встановлювати зв’язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами, навчальними та науковими установами щодо надання фінансової та матеріально-технічної допомоги закладу, захисту здоров’я і життя вихованців, організації підвозу та харчування вихованців, благоустрою та з питань забезпечення санітарно-гігієнічних умов у закладі;
• сприяти залученню додаткових джерел фінансування закладу: кошти батьків або осіб, які їх замінюють, добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб, інших коштів, не заборонених чинним законодавством України;
• вносити на розгляд керівництва (педагогічної, піклувальної рад) закладу пропозиції щодо зміни типу закладу, його статусу, вдосконалення умов організації життєдіяльності дітей, організаційно-господарських питань, які мають бути розглянуті керівництвом закладу в місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків;
• звертатися до завідувача, педагогів, піклувальної, або педагогічної ради закладу щодо роз’яснення стану і перспектив роботи закладу та з окремих питань, що турбують батьків;
• за необхідності заслуховувати звіти комітетів груп і надавати допомогу щодо поліпшення їх роботи;
• скликати позачергові загальні  збори батьків(конференції);
• створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства, у т.ч. контролювати надходження і розподіл грошей, брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутом цих фондів;
• надавати пропозиції завідувачу закладу щодо виділення з благодійного фонду матеріальної допомоги вихованцям закладу та стимулювання діяльності педагогічних працівників закладу;
• сприяти покращенню харчування вихованців закладу;
• сприяти дотриманню санітарно-гігієнічних та матеріально-технічних умов функціонування закладу;
• брати участь у прийнятті рішень стосовно організації оздоровлення  вихованців закладу;
• сприяти організації інноваційної та експериментальної діяльності дошкільного закладу.

    5.2. Комітет  може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Чисельність комісій та зміст їх роботи визначаються комітетом та затверджуються його головою.

    5.3. Комітети зобов’язані:

• виконувати плани роботи, затверджені головою відповідного комітету;
• вести протоколи засідань зборів батьків, що зберігаються в справах закладу та передаються за актом новообраному комітету;
• надавати інформацію про свою діяльність за проханням завідуючого закладу або відповідного органу управління освітою;
• у разі потреби організовувати чергування батьків під час культурно-масових заходів у закладі з метою збереження життя і здоров’я його вихованців;
• звітувати перед загальними зборами батьків (конференціями).

    5.4. Голова комітету закладу є членом педагогічної ради закладу. Він може брати участь у засіданнях педагогічної ради закладу під час розгляду питань, віднесених до компетенції комітету, з правом дорадчого голосу.

    5.5. Голова (представник) комітету може бути членом атестаційної комісії для проведення атестації педагогічних працівників закладу.

6.  ПРИКІНЦЕВІ   ПОЛОЖЕННЯ

    6.1.   Комітет  може виконувати й інші функції, передбачені статутом закладу.

    6.2. Положення про батьківський комітет  закладу розроблене на основі Примірного положення з урахуванням специфіки своєї діяльності та вимог до статутних документів, визначених у статті 13 Закону України "Про об’єднання громадян".

                                                                                             Затверджено наказом  

                                                                                          директораДНЗ №11  Цушко О.Б.

                                                                                     від______ 2018 № _____

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію громадського контролю за якістю харчування

     Громадський контроль - це організаційно оформлена діяльність громадян України з контролю за відповідністю діяльності об'єктів громадського контролю нормам Конституції України, законів України, інших актів законодавства та за дотриманням ними державної дисципліни.

     Об'єктам громадського контролю  у ДНЗ № 11 є харчоблок, групові кімнати,  комори для зберігання продуктів, посадові особи, які здійснюють організацію харчування дошкільників.

1. Комісія громадського контролю за якістю  харчування  (далі - Комісія), утворюється при навчальному закладі  з метою здійснення контролю за організацією повноцінного збалансованого харчування, роботою харчоблоку, організацією постачання продуктів харчування.

2. Комісія є дорадчим органом.

3. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законами України, нормативно-правовими актами міністерства освіти і науки України, Санітарним  регламентом для  дошкільних навчальних закладів  затвердженим наказом МОЗ України від 24.03.2016 № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2016 р. за № 563/28693, розпорядженнями та наказами управління освіти  Первомайської міської ради і цим Положенням.

 4.  Завдання комісії:

• контролювати роботу харчоблока;
• активно сприяти покращенню обслуговування дошкільників;
• забезпечити належні умови харчування та зниження рівня кишково-шлункових захворювань серед вихованців;
  1.  Робота Комісії полягає в тому, щоб виявляти можливі недоліки у діяльності робітників харчоблоку і активно допомагати їх усуненню, вносити пропозиції на розгляд адміністрації ДНЗ та вимагати усунення вказаних недоліків.
  2. Комісія громадського контролю двічі на рік (січень, травень) звітує про свою роботу на засіданнях Ради закладу.

5. Основною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у міру необхідності, але не менш ніж один раз у півріччя.

6.  Рекомендації Комісії приймаються колегіально, більшістю голосів від загальної кількості присутніх членів Комісії.

7.   Рекомендації Комісії оформляються актами, які підписуються членами комісії

                                                                         Затверджено  наказом

                                                                              директора ДНЗ №11  Цушко О.Б.

                                                                          від______ 2018 № _____

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з бракеражу продуктів харчування та продовольчої сировини

1. Загальні положення.

1.1. Бракеражна комісія створена з метою контролю за  якістю приготування їжі, дотриманням технології приготування  і виконанням санітарно-гігієнічних вимог.

1.2. Бракеражна комісія в своїй діяльності керується  Санітарним  регламентом для  дошкільних навчальних закладів,  затвердженим наказом МОЗ України від 24.03.2016 № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2016 р. за № 563/28693,  постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», збірниками рецептур, технологічними картами.

2. Основні завдання.

2.1.Оцінювання якості продуктів харчування та продовольчої сировини відповідно до вимог технічної, якісної  характеристики продуктів харчування,  затвердженої  комітетом  конкурсних торгів управління освіти

2.2. Контроль за повнотою закладки  продуктів  у  котел, дотриманням, норм виходу готових страв.

2.3. Запобігання харчових отруєнь.

2.4. Запобігання шлунково-кишкових захворювань.

2.5. Контроль за дотриманням технології приготування їжі відповідно до меню-розкладки

2.6. Забезпечення санітарії та гігієни  на харчоблоці

2.7. Контроль за організацією збалансованого безпечного харчування.

3. Зміст і форми роботи.

3.1. Бракеражна комісія в повному складі щодня:

• Ознайомлюється з затвердженою керівником чи заступником меню-розкладкою,  в  якій  має бути повне найменування страви, вихід  порцій.
•  Знімає пробу страв за півгодини до видачі їжі відповідно до переліку страв, наведеного в меню-розкладі,
• Визначає фактичний вихід страв, їх температуру, смакові  якості, консистенцію, запах.

3.2. Бракеражна проба береться із загального котла після попереднього ретельного перемішування.

•  Бракераж починають зі страв, що мають слабовираженний запах і смак (супи тощо), а потім дегустують ті, смак і запах яких виражені виразніше, солодкі - в останню чергу.

3.3.  Результати бракеражной проби вносяться до Журналу бракеражу готової продукції.  

• Журнал повинен бути прошнурований, пронумерований та скріплений печаткою: зберігається у на харчоблоці.

3.4.   Органолептична оцінка дається на кожне блюдо окремо.

3.5. Оцінка «відмінно» дається таким стравам і кулінарним  виробам, які відповідають за смаком, кольором, запахом, зовнішнім виглядом і консистенцією  затвердженій рецептурі  і  іншим показникам, передбаченим вимогами.

3.6. Оцінка «добре» дається стравам і кулінарним виробам у разі, якщо в технології приготування їжі були допущені незначні порушення, які не призвели до погіршення смакових якостей, а зовнішній вигляд страви відповідає вимогам.

3.7. Оцінка «задовільно» дається стравам і кулінарним виробам у тому випадку, якщо в технології приготування їжі були допущені незначні порушення, що призвели до погіршення смакових якостей (недосолене, пересолене).

3.8. Оцінка «незадовільно» дається стравам і кулінарним виробам, які мають такі недоліки: сторонній, не властивий виробам смак і запах; різкий  пересол; страви кислі, гіркі, недоварені, недосмажені, підгорілі, що втратили свою форму; невластива консистенція  або інші ознаки, що псують вироби.

• Такі блюда не допускаються до роздачі, і бракеражна комісія ставить свої підписи напроти виставленої оцінки під записом «до роздачі не допускаю».

3.9.  Оцінка якості блюд і кулінарних виробів «задовільно», «незадовільно», надана бракеражною комісією або іншими перевіряючими особами, обговорюється на адміністративній нараді.

• Винні у незадовільному приготуванні страв та кулінарних виробів, притягаються  до відповідальності.

3.10. Відповідальний за харчування перевіряє наявність контрольної страви і добової проби.

• Для визначення правильності ваги штучних готових кулінарних виробів і напівфабрикатів одночасно зважується 5 - 10 порцій кожного виду, а каш, гарнірів та інших нештучних страв і виробів - шляхом зважування порцій, взятих при відпустці з харчоблоку в групи.

3.11. Для проведення бракеражу необхідно мати на харчоблоці ваги, чайник з окропом для ополіскування приладів, дві ложки, виделку, тарілку з зазначенням ваги на зворотному боці.

4. Управління та структура.

4.1. Бракеражного комісію очолює директор.

4.2. До складу бракеражной комісії можуть входити:

- директор;

- кухар;

- вихователь або член батьківського комітету

5. Прикінцеві положення:

5.1. Члени бракеражной комісії працюють на добровільних засадах.

5.2. Адміністрація ДНЗ зобов'язана сприяти діяльності бракеражной комісії і вживати заходів до усунення порушень і зауважень, виявлених її членами.

ПОГОДЖЕНО                                                                                                           ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова ПК Станімак Л.Ю.                                                                                    Директор   Цушко О.Б.                                «31» серпня  2018 р.                                                                                           «31»  серпня  ­2018 р.

                                   ПОЛОЖЕННЯ

про  преміювання працівників

санаторного дошкільного навчального закладу ясел-садка

№ 11«Зірочка»

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

       1.1. Положення про преміювання (далі – Положення) в санаторному дошкільному навчальному закладі  яслах-садку № 11 «Зірочка» (далі – ДНЗ №11) розроблено відповідно до Законів України від: 23 травня 1991 р. № 1060-XII «Про освіту» (зі змінами), від 31 січня 2001 р. № 78 “Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних   закладів  і   установ   освіти”   (зі змінами),  постанови від  30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (зі змінами), наказу Міністерства освіти і науки України 26 вересня 2005 р. № 557 “Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 3 жовтня 2005 р. № 1130/11410 (зі змінами).

          1.2. Положення запроваджується з метою:

• зацікавленості педагогічних і техпрацівників у виявленні та реалізації резервів і можливостей підвищення результатів індивідуальної та колективної праці, виходячи з їх ролі у діяльності ДНЗ №11, кваліфікаційно-професійного досвіду, складності виконуваних ними робіт та функцій, рівня відповідальності та творчої активності;
• умов підвищення заробітної плати працюючих за рахунок особистих трудових зусиль та оцінки особистого внеску у кінцеві результати роботи ДНЗ №11;
• активного залучення працівників ДНЗ №11 до участі в оцінці результатів праці кожного.

         1.3. Це Положення поширюється на всіх працівників закладу. 

 1.4. Матеріальне стимулювання здійснюється в межах фонду оплати            праці.

 1.5. Облік     і   контроль   використання   коштів   на     матеріальне   стимулювання

здійснює централізована бухгалтерія управління освіти Первомайської міської ради.

 1.6. Положення діє з дати підписання і до його скасування.

 1.7. Спори з питань преміювання та матеріального заохочення розглядаються

в порядку, передбаченому чинним законодавством. 

     ІІ. Види матеріального заохочення. 

   2.1 Матеріальне заохочення (стимулювання) праці усіх працівників ДНЗ  здійснюється за такими видами:

надбавки працівникам, у розмірі до 50 відсотків посадового окладу:

• за високі   досягнення у праці
• за виконання особливо важливої роботи (на термін її виконання);
• за складність, напруженість у роботі.

   Граничний розмір надбавок для одного працівника не може перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

    У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються.

   2.2. Розміри надбавок до посадових окладів працівникам закладу установлюються в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків у такому порядку:

    завідувачу - начальником управління освіти Первомайської міської ради  і оголошуються у наказі по управлінню освіти;

    іншим працівникам закладу –  завідувачем дошкільного  закладу і оголошуються у його наказі.

   2.3. Премія працівникам закладу видається:

- завідувачу -  на підставі наказу начальника управління освіти Первомайської міської ради;

 -  іншим працівникам закладу - на підставі наказу завідувача.

   2.4. Преміювання працівників  дошкільного закладу  здійснюється за умови відсутності порушень виконавчої і трудової дисципліни.

ІІІ. Критерії здійснення преміювання

   3.1.Працівники  дошкільного  закладу преміюються за:

   3.1.1. Сумлінну працю:

• бездоганне виконання посадових обов’язків;
• за чітку організацію навчально-виховного процесу; методичної, виховної роботи у закладі;
• своєчасне і якісне виконання службових доручень керівника;
• своєчасна підготовка і надання звітів та узагальнюючих матеріалів, передбачених посадовими обов’язками.

    3.1.2. Зразкове виконання службових обов’язків:

• за значний особистий внесок у організацію і проведення міських, обласних, міжнародних заходів;
• за значний особистий внесок у підготовку педпрацівників закладу для участі у конкурсах педмайстерності і перемогу в них;
• за значний особистий внесок у організацію чіткої роботи працівників закладу;
• за значний особистий внесок у якісну підготовку закладу до нового навчального року;
• за значний особистий внесок у створення ефективної системи психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу;
• за значний особистий внесок у створення ефективної системи охорони життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу;
• за значний особистий внесок у забезпечення безперебійної роботи систем життєзабезпечення закладу;
• за активне залучення батьківської громадськості до вирішення проблем життєзабезпечення закладу;
• за значний особистий внесок у поліпшення навчально-матеріальної бази закладу;
• за значний особистий внесок у проведення поточного, капітального ремонту приміщень, будівель, споруд;
• за досягнення високого рівня фахової майстерності;
• за досягнення значних результатів у сфері професійної діяльності;
• за активну роботу з обліку дітей дошкільного віку у мікрорайоні;
• за значний особистий внесок у загальні результати роботи закладу;
• за підсумками роботи закладу за календарний  чи навчальний рік;

3.1.3. З нагоди професійних та загальнодержавних свят.

3.2. Розміри преміювання працівників  дошкільного  закладу установлюються керівником, за погодженням з ПК в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків у такому порядку:
- завідувачу -  начальником управління освіти Первомайської міської ради  і оголошуються у наказі по управлінню освіти;
-  іншим працівникам закладу – завідувачем і оголошується у його наказі.
3.3. При визначенні розміру премії працівникам враховується:
- бездоганне виконання службових обов’язків, передбачених посадовою інструкцією працівників;

- безумовне виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, висока виконавча дисципліна і якість роботи;

- ініціативність у діяльності та результативність.

     Якщо до працівника застосовувалось дисциплінарне стягнення, то, протягом строку дії дисциплінарного стягнення, відповідно до частини 3 статті 151 КЗпП України, премія йому не нараховується.

3.4. Загальна сума премії, що виплачується одному працівнику, не обмежується граничними розмірами.

ІV. Заключні положення.

4.1. Матеріальне заохочення працівників  дошкільного  закладу здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом на оплату праці працівників навчального закладу.

4.2. Премія виплачується не пізніше строку виплати заробітної плати за першу половину місяця, наступного за звітним.