Санаторний ДНЗ ясла-садок № 11 "Зірочка"








Безпека життєдіяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОПЕРЕДЖАЄМО ТРАВМИ ДИТИНИ

 Процес пізнання світу нескінченний. А ось форми пізнавального процесу змінюються рік за роком.  Усім відома звичка малят все тягти до рота. З погляду дорослого — цілковита дурість. З погляду маленької людини — необхідність. Як ще дізнатися, що перед тобою, коли досвіду так мало? 

От маленькі дослідники і «випробовують на зуб» все, що попадеться на очі. Добре, якщо предмет досить великий. Але якщо мова йде про який-небудь дріб’язок, на кшталт монетки або камінчика, питання стає серйозним. Отут батьківська неуважність може спричинити у подальшому великі проблеми. Навіть такий «антигуманний» засіб як гірчиця, розмазана на дитячих пальчиках, не допоможе.

До трьох років маля ще не уявляє, у чому криється небезпека. Бере в рот усе, що попадеться на підлозі, гризе книги, рве шпалери, тягнеться до електричних розеток і щиро дивується коли дорослі раптом починають лаятися. 

Добре, якщо авторитет батьків в очах малюка настільки великий, що слова дійдуть до його свідомості. Частіше буває навпаки, і криком тут не допоможеш. 

Тож треба бути уважними, стежити за дитиною й вчасно відволікати її від небезпечних занять. Чим саме? Наприклад, більшими (незручними для проковтування) чистими іграшками в руках. Якщо вже гризе, нехай шкода від цього буде мінімальною. 

Нарешті, до того моменту, коли маля почне повзати, можна (і навіть потрібно) підготуватися заздалегідь. Підтримуйте чистоту підлоги, не залишайте на ній нічого, що може схопити дитина. Подивіться навколо себе, подумки уявіть до чого він може дотягтися і як зробити так, щоб цього не відбулося. 

Можливо, Ви просто не уявляєте чим загрожує неуважність? Горошина, що потрапила у верхні дихальні шляхи і пройшла до голосових зв’язок — це вірна смерть. Вона здатна перекрити бронхи і легені перестануть працювати. Якщо предмет більш дрібний і проходить далі, з’являється шанс на порятунок, але необхідна операція. Не намагайтеся себе заспокоїти тим, що діти споконвіку все тягнуть до рота. 

Звичайно, від нещасних випадків ніхто не застрахований. Якщо раптом дитині в ніс потрапив сторонній предмет — негайно везіть малюка в лікарню, у медиків є спеціальний інструмент. Не намагайтеся самостійно дістати предмет, що перешкоджає диханню. Імовірність того, що замість допомоги ви проштовхнете її ще глибше, дуже велика. Тож до втручання лікарів просто затисніть носик маляти: нехай дитина дихає ротиком. 

Якщо у дитини рясне слиновиділення, вона надривно кашляє, не їсть і не п’є — швидше за все, вона щось проковтнула. Не чекайте, негайно викликайте швидку. 

Менш небезпечними є дрібні предмети, які потрапляють у вуха. Таке теж трапляється. Симптоми в цьому випадку — неприємний запах з вушних раковин і гнійний отит (запалення й утворення гною). Без медичної допомоги тут не обійтися. 

Законодавці багатьох країн розглядають батьківське недбальство, як карний злочин. Наприклад, у Бельгії або Німеччині недбайливі татусі та мами можуть бути позбавлені волі на кілька років, якщо травми, отримані дитиною, або їх наслідки виявилися серйозними. 

Наше законодавство більш м’яке. Але справа навіть не в цьому. Виявивши елементарну увагу й турботу, Ви не тільки виростите здоровішу людину, але й убережете себе від стресів і переживань.

Будьте уважні, адже діти — найголовніше у нашому житті! 

             

    

 

                              Правила з Інтернет-безпеки для дома

 

 Комп'ютер для дітей: переваги та недоліки

  Технічний прогрес зупинити неможливо - комп'ютерів усе одно більшатиме. Але ми, дорослі, обов'язково маємо подбати про те, щоб діти сідали за комп'ютери з «відкритими очима». Тому таким важливим є виховання правильного грамотного ставлення до новинок техніки.Проблема залежності від комп'ютера стосується передусім батьків: вони добре знають дитину, спілкуються з нею щодня, тому можуть вчасно помітити найменші зміни характеру дитини і, якщо це необхідно, завчасно запобігти лиху.
Чому не рекомендовано починати систематичне навчання дітей раніше ніж у 10–11 років? Проведені комплексні фізіологічні дослідження довели, що діти меншого віку, особливо дошкільнята, надзвичайно вразливі до комплексу чинників, які створює комп'ютер і сам процес роботи, також слід зважати і на вікові особливості дітей.

  У дітей віком до 10 років формується зоровий аналізатор, його м'язова складова, формується рефракція. Усі діти народжуються далекозорими, до 10 років у них формується нормальна рефракція. Залежно від того, коли і яке зорове навантаження дати дитині, у неї або сформується нормальний зір (вона стане нормотропом), або вона стане короткозорою (міотропом), або залишиться далекозорою.

  Ми маємо пам'ятати, що зображення на відеомоніторі комп'ютера на базі електронно-променевих трубок (і на екрані телевізора теж):

· мигтить з певною частотою;

· його кольорова гама суттєво відрізняється від тієї, що у книжках;

· дуже відрізняється від рекомендованого у книжках для дітей накреслення літер та цифр.

  Поєднання агресивних та неагресивних кольорів може викликати у дитини небажану реакцію. Ми також маємо пам'ятати, що у дошкільнят відбувається інтенсивне формування психологічної сфери, усвідомлення себе як особистості. І тому саме у цей період небажане підвищене навантаження на психіку дитини.

  Згідно з дослідженнями науковців тривалість неперервної роботи за комп'ютером для практично здорових дітей (без порушень зору і патологічних відхилень в центральній нервовій системі) дошкільного віку має бути не більше ніж 10 хв, 6-річних дітей— не більше ніж 15 хв

  Не можна працювати з дошкільного віку за комп'ютером: дітям з проблемами нервової системи; дітям, які народилися з родовими травмами, страждають на епілепсію та інші психічні та соматичні захворювання; слабким дітям.

  Якщо ви помітили перші ознаки початку комп'ютерної залежності у дитини, спробуйте відвернути її увагу на щось інше, цікаве (похід до кінотеатру, парку, спортивні змагання, прогулянки тощо). Якщо це не дає бажаного результату, зверніться до психолога.

 

 

 

УВАГА!  УВАГА!  УВАГА!                         

 

У зв'язку з трагічними обставинами, які сталися напередодні в одному із сіл Херсонщини, звертаємо увагу батьків:

 

1. Ніколи не залишайте дитину вдома саму, хоча б до 10-12 років.

Пам’ятайте: може трапитися усе що завгодно, і достатньо тільки однієї фатальної випадковості, щоб потім пам’ятати про неї все життя. Будь-яка квартира містить масу небезпек для дитини. Їх спектр величезний: від мимоволі включеного газу або випадкової пожежі, що сталася в результаті короткого замкнення електропроводки, — до цілеспрямованого вторгнення чужої людини. Усе це може спричинити непоборні наслідки.

 

2. Ніколи не випускайте дитину саму на вулицю після 21 години, хоча б до 10-12 років, навіть улітку.

Не залишайте дитину саму біля входу в магазин, у аптеку, відділення зв’язку, у дворі, навіть біля власного під’їзду. Також на дачі дитина ніколи не повинна сама гуляти за межами вашої ділянки. І тут може трапитися всяке, достатньо тільки однієї фатальної випадковості.

 

3. Наполягайте на тому, щоб ваша дитина на все життя чітко засвоїла: треба з підозрою ставитися до чужих людей.

Увесь світ для дитини повинен жорстко ділитися на «своїх» і «чужих». Чужому не можна відкривати двері. З чужим нема про що розмовляти в дворі. Від чужого на вулиці не можна приймати подарунки. Із чужим не можна нікуди йти, сідати в автомобіль, виїжджати на автобусі. Із чужими людьми ніколи не можна сідати в один ліфт.

 

4. Дитина повинна знати: усе, необхідне для неї, вона одержує від вас – батьків.

У крайньому випадку, від когось, але у вашій присутності і, обов’язково, за вашим схваленням. Значить, нічого не можна підбирати на вулиці — ні яскравої іграшки, ні гарного папірця; ніколи й нічого не можна брати в незнайомих людей — ні морозива, ні тістечка, ні напоїв…

 

5. Дитина не повинна приносити в будинок нічого з того, що вона все-таки може знайти у дворі або на дачі.

Ні кинутої кимось іграшки, ні яскравої пляшки, ні знайденої на лавці книги, ні бездомного собаки чи приблудної кішки. Усе це може бути джерелом реальної або потенційної небезпеки.

 

6. Ніякі дитячі сльози ніколи не повинні стати мотивом для того, щоб ви послабили пильність.

Ваше слово завжди повинно значити саме «ні», а не «мабуть». Дитина повинна твердо знати й розуміти слова «можна» і «не можна». Усе, що ви визнаєте припустимим для дитини (нова іграшка, собака, кішка), повинне пройти через ваші руки, бути перевірено.

 

7. Навчіть дитину не розповідати «першому зустрічному» про ваш сімейний статок, місце роботи й посади батьків.

 

 

 

 

Інструктаж батьків з безпеки життєдіяльності дітей                       у весняний період

 

Уже закінчилась зима, і весняне сонечко зігріває нас своїм теплом, але небезпека може чекати і такі сонячні дні.

Щоб вберегти дитину від біди, потрібно пам’ятати і дотримуватись таких правил:

 

Пам’ятайте:
  • Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.
  • Не дозволяйте відчиняти двері незнайомцям. Забороняйте розмовляти з незнайомцями на вулиці та йти з ними, сідати в машину, навіть якщо вони запропонують відвезти дитину до мами. Поясніть, що батьки ніколи не пришлють за дитиною чужу людину.
  • Забороняйте піднімати на вулицях незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечні (шприці, скло, склянки з рідиною, цукерки чи іншу їжу тощо).
  • Не дозволяйте бавитись ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами. Вдома тримайте ці речі в недоступному для дітей місці.
  • Не дозволяйте користуватися ліфтом без супроводу дорослих, навчайте правильно користуватись ліфтом і правильно поводитись у разі поломки.
  • Запобігайте формуванню в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.
  • Не дозволяйте вмикати електроприлади за відсутності дорослого.
  • Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.
  • Пам’ятайте, що на початку весни лід на водоймищах уже не такий міцний і може легко тріснути. Не дозволяйте дітям грати на льоду та поблизу водоймищ.
  • Навесні пробуджується природа, з’являються перші квіти, і прогулянка в лісі чи не найкращий спосіб провести час, але стежте за дітьми в лісі, щоб вони не відходили від вас далеко. Поясніть дитині, як слід поводитися, заблукавши в лісі.
  • Погода навесні дуже мінлива і непередбачувана, тому вдягайте дитину відповідно до погоди і простежте, щоб у садочку було і тепле, і легке вбрання.
  • Наприкінці весни вже може бути досить спекотно, тому стежте за дотриманням питного режиму дитини та щоб вона не виходила на вулицю без головного вбрання.
  • Весна — це час для роботи в городі, на дачі, у полі. Під час перебування дітей на дачі стежте, щоб вони не грали знаряддям праці (лопата, сапка, граблі, вили тощо).
  • Також пам’ятайте, що вже з’явилися комахи, укуси яких можуть викликати алергічні реакції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:                                                            

 

  1. Виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
  2. Відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;
  3. Максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
  4. Захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
  5. Негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті - забороняється.
  6. Вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);
  7. Зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;
  8. Утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
  9. Вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

43667935_10215568598986646_3530376169994

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Безпека в побуті

 

1.  Загальні вимоги

1.1.         Навчити   дитину   безпечних   ігор.   Не   дозволяти   проводити   ігри, пов'язані   зі   схованками   в   шафах  та   інших   предметах,   що   зачиняються, за занавісками та з пересуванням у темряві.

1.2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі мають знаходитись на висоті піднятої руки. Слід стежити, щоб у дитини не було потреби діставати щось зі стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.

1.3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.

1.4. Гострі,  ріжучі,  колючі  і  крихкі  предмети  повинні  знаходитись,  у недоступному для дітей місці.

1.5. Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Лаки повинні зберігатися зачиненій шафі.

1.6. Іграшки   не   повинні   бути   небезпечними   для   дитини   (лазерні іграшки, кулькові та водяні  пістолети). Якщо  іграшка розбираєгься, то її складові  частини  за розмірами  повинні  бути такими,  що  не  вміщаються в рот, ніс, вухо. Перевірте іграшки щодо можливості розбивання (осколки можуть поранити дитину).

1.7. Із сумісними іграми з дітьми не використовуйте петарди.

2.Безпека на кухні

2.1. Столові прибори для дитини повинні бути такими, що не б'ються.

2.2. Обідній стіл та стілець повинні бути дібрані відповідно до росту дитини.

2.3. Над обіднім столом не повинні висіти полиці або окремі предмети кухонного обладнання.

2.4.Усі спеції, як сипкі так і рідкі, повинні зберігатись у недоступному для дитини місці.

2.5. Якщо виникла потреба користуватися виделкою і ножем, то їжу дитині повинні порізати дорослі.

2.6. Краї чашок та склянок не повинні мати тріщин і щербинок.

2.7. На плиті ручки сковорідок і носик чайника потрібно повернути до стіни.

2.8. Гарячу їжу необхідно  розливати лише на столі,  а не переносити тарілки з нею від плити до столу..

2.9. У присутності дитини бажано користуватися конфорками другого ряду.

2.10. Якщо дитина не дістає до крана з водою, то вона може користуватися змоченим рушником.

2.11. Двері   кухні   з   боку   коридору   повинні   закриватися   на   гачок, розміщений у третій частині зверху.

3.  Безпека у ванній кімнаті

3.1. Для дитини слід мати дитячі миючі засоби. Миючі засоби, якими користуються  дорослі,   є   шкідливими   для   дитини   і   повинні   зберігатись в недоступному для місці.

3.2. Підлогу потрібно покривати не слизьким килимком.

3.3. Двері   ванної   кімнати   повинні   закриватись   на   гачок   чи   засув, розміщений у третій частині, зверху.

3.4. Не можна залишати дітей наодинці під час купання.

4.  Безпека на балконі

4.1. Не можна залишати дітей на балконі.

4.2. Не можна дозволяти дітям проводити рухливі ігри на балконі

4.3. На балконі  потрібно  закрити  щілини,  через  які  можуть випадати дитячі іграшки.

4.4. У присутності дітей не можна нахилятися із балкона.

4.5. Балкон повинен закриватись із кімнати на гачок чи засув, розміщений у третій частині зверху.

5.  Попередження травматизму під час відпочинку

5.1. Не залишайте дітей без нагляду.

5.2.        Перевірте    обладнання   дитячого    майданчика,    щоб   запевнитися у   відсутності   чинників,   що   можуть   спричинити   травмування.   Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі металеві предмети.

5.3. Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів,  каналізаційний люків,   ям,  електрощитів,  недобудованих об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

 

 

 

 

 

Забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку

Шановні батьки!

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

 

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись наступних правил:

 

-   не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

-   вчити дитину користуватися дверним вічком;

-   не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

-   вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

-   заборонити підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

-   заборонити бавитися ріжучими, гострим та вибухонебезпечними предметами;

-   не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

-   запобігати формуванню у дитини жорстокого ставлення до тварин, не дозволяти дражнити тварин;

-   не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

-   не дозволяти виходити самим на балкон, відчиняти вікна;

-   не дозволяти визирати у відчинене вікно;

-   вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

-   вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

 

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я!

 

 

 

 

 

ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В ЗИМОВИЙ ЧАС

 

 

   Санки, лижі, ковзани - найулюбленіші розваги дітей взимку. На жаль, саме вони стають причиною багатьох травм. Тут зростає роль дорослих, які повинні навчити дитину правилам поведінки, що дозволяє уникнути отримання травм, і посилити контроль за їх дотриманням. Необхідно перевірити санки, чи не пошкоджені вони, кріплення на лижах, надійно і правильно прикріплене воно до ніг дитини, а ковзани на відповідність розміру.

 

    Саме дорослі повинні проконтролювати місця, де граються їхні діти взимку. Схил, що вибирається для спуску на санках або лижах, обов'язково повинен бути далеко від дороги, вільний від палиць і коріння дерев. Кожна дитина повинна розуміти, що катаючись з закритими очима, можна зіткнутися з сусідом або деревом, а спуск спиною, знижує можливість керувати санками або лижами, своєчасно і адекватно реагувати на небезпеку. Особливо небезпечно чіплятися до транспортних засобів, прив'язувати санки один до одного, перевернувшись, одні санки потянут за собою інші.

 

   Ігра в сніжки, ще одна зимова забава, яка може призвести до пошкоджень очей, тому завдання дорослих переконати дитину берегтися від попадання снігу в обличчя і не кидати сніжки з крижаною скоринкою і заледенілими шматочками снігу в друзів, особливо в голову.

   Ожеледь, досить часте атмосферне явище взимку, є причиною безлічі травм і переломів. По-перше, правильно підберіть дитині взуття: перевагу краще віддати взуття з ребристою підошвою, виробленої з м'якої гуми або термоеластопластів, без підборів. По-друге, навчіть дитину переміщатися по слизькій вулиці: потрібно не поспішати, уникати різких рухів, постійно дивитися собі під ноги. Ноги повинні бути злегка розслаблені і зігнуті в колінах, корпус при цьому трохи нахилений вперед. Тримати руки в кишенях в ожеледь небезпечно, при падінні чи буде час їх вийняти і вхопитися за що-небудь. Величезну небезпеку в ожеледь представляють сходинки, по можливості уникайте їх, якщо це неможливо, то ногу при спуску по сходах необхідно ставити уздовж сходинки, у разі втрати рівноваги така позиція пом'якшить падіння.

    Поясніть дитині, що увага і обережність - це головні принципи поведінки, яких слід неухильно дотримуватися в ожеледь.

   Ще одна поширена зимова травма - обмороження. Пошкодження тканин під дією холоду може наступити не тільки при низьких температурах повітря, але і при температурі вище нуля, особливо під час рясного снігопаду, при сирій погоді, вологому одязі, тісного взуття. Обморожению піддаються найчастіше пальці рук і ніг, щоки, ніс, вуха.

   Обмороження найчастіше наступають непомітно, без болю, тому необхідно звертати увагу на колір рум'янцю у дитини (нормальний рум'янець - ніжно-рожевого кольору, якщо він став нерівномірний, з яскраво-червоними або білими плямами - це обмороження), перевіряти чутливість шкіри обличчя, постійно ворушити пальцями рук і ніг.

   Щоб уникнути неприємних наслідків, правильно одягайте дитину для прогулянок: необхідні рукавиці - непромокашки, шарф, шапка з водовідштовхувального матеріалу на теплій підкладці, взуття, не сдавливающая нижні кінцівки і не пропускає воду. Шкіру обличчя потрібно захищати спеціальним дитячим кремом.

   Взимку до списку травм додається ще й ризик «приклеїтися». Постарайтеся дохідливо пояснити дитині, що в мороз не можна лизати язиком і доторкатися мокрими руками до залізних конструкціям, можна «приклеїтися». Нагадайте, що не варто проводити експерименти.

  Якщо ваша дитина захоплюється зимовими видами спорту, подбайте не лише про його спортивній екіпіровці, але і про захист: наколінники, налокітники, захисту для хребта, вони допомагають значною мірою зменшити ймовірність отримання травм.

  Взимку зростає число дорожньо-транспортних травм. Часто дитина бачить, що машіна наближається, але сподівається проскочити, але на слизькій дорозі водій не встигає загальмувати, оскільки збільшується гальмівний шлях автомобіля. Перетинати проїжджу частину дороги необхідно виключно по пішохідному переходу ні в якому разі не перебігати, слід бути дуже уважними. Обов'язково дотримуватися правил дорожнього руху.

   Шановні батьки! Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо ви будете уважно стежити за своїми дітьми і дбати, щоб їх оточення було безпечним!

 

 

 

 

 

Вогонь дітям не іграшка!

 

Шановні батьки!
Щоб не допустити пожежі, необхідно дотримувати таких правил пожежної безпеки:

  • зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;
  • не дозволяти дітям розводити багаття;
  • не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;
  • не дозволяти користуватися газовими приладами;
  • не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;
  • не залишати малолітніх дітей без нагляду;
  • не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;
  • не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;
  • не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);
  • не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);
  • не сушити речі над газовою плитою;
  • не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;
  • не влаштовувати піротехнічних заходів з балкону та поряд з будівлею;
  • не палити в ліжку.
Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! Роз’яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна та людей! Своїм прикладом навчайте дітей суворого дотримання протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей найкращим методом виховання. У разі виникнення пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

 

 

       

                        Консультація для батьків 

«ОБЕРЕЖНІСТЬ НЕ ЗАШКОДИТЬ»

      У сиву давнину первісна людина навчилася добувати і використовувати для живих потреб диво природи – вогонь. Він став їх вірним другом: зігрівав у холоднечу, захищав від хижаків. Саме завдяки освоєнню вогню людство зробило значний крок вперед у своєму розвитку, і нині й  не перелічити все те, де використовуються різні йоги форми.

     Але разом з тим слід пам’ятати, що вогонь ховає в собі страшну руйнівну силу. Пожежі, які виникають в наслідок обережного поводження з ним завдають величезних збитків державі, позбавляють людей житла і майна або призводять до людських жертв. І дуже часто головні призвідці цієї біди – діти. Легковажне ставлення малих до вогню, незнання елементарних правил протипожежної безпеки коштують деяким з них життя.

       Дитина, яка перебуває сама у приміщенні, де сталася пожежа, звичайно не гасить її, злякавшись, ховається у шафу, під ліжко і цим лише наражається на смертельну небезпеку.

       Така поведінка зумовлює конечну потребу проведення  відповідної профілактичної роботи з дошкільниками. Вони повинні знати, як запобігти виникненню пожежі. Водночас їх слід ознайомлювати з найпростішими прийомами боротьби з вогнем.

     Поступово треба не лише ознайомлювати з правилами користування різними приладами, але й розширювати уявлення про те, як люди борються з пожежею, коли вона виникла з тих чи інших причин. Розповідаючи дітям про працю пожежників, слід звернути увагу на те, що у пожежників спеціальна форма, яка добре захищає від вогню. Для боротьби з пожежею вони використовують пожежні машини, довгі драбини, шланги, мотузки, вогнегасники. Підкреслити, що пожежна команда завжди готова до виїзду на місце пожежі. Коли надходить сигнал тривоги, машини негайно виїздять за визначеною адресою і весь міський транспорт поступається їм дорогою, оскільки вони поспішають на допомогу людям, яким загрожує небезпечний підступний вогонь.

     

Повідомити дітей, що пожежники викликаються по телефону, номер

 

 

Повідомити дітей, що пожежники викликаються по телефону, номер

якого в кожному місті – 101, сповіщають адресу будинку, де сталася пожежа. Діти вчаться набирати цей номер по іграшковому телефону. тут важливо наголосити, що ні в якому разі, пустуючи, дзвонити по цьому номеру і сповіщати свою адресу, якщо пожежі насправді немає.

    Слід наголосити, що дорослі роблять все можливе, щоб запобігти небезпеці, а діти повинні всіляко дпомогти їм  у цьому: ніколи не пустувати з вогнем. Розповісти, що часом дорослим вдається врятувати малих лише ціною власного життя, - така розповідь викличе у дитини емоційні переживання, які залишать глибокий слід у пам’яті, застерігатиме від неправильних дій. Щоб сильніше вплинути на почуття, допомогти глибше усвідомити небезпеку пустощів з вогнем, можна запропонувати дитині намалювати відповідний сюжет, скласти розповідь. Такі розповіді слід спрямовувати на схвалення поведінки людей., які дотримуються протипожежної безпеки, засудження неправильного поводження малих і дорослих з вогнем.

    У роботі з дітьми старшого дошкільного віку допомагають твори художньої літератури, віршовані застереження, які легко запам’ятовуються, а також прислів’я, скажімо: «Коробка сірників хоча й мала, та зробити може багато зла».

    Дорослі не замислюються над тим, що дитина наслідує їхні дії. Наслідування, як відомо, одна із особливостей дитячої психіки, характерна риса дошкільника, і разом з тим –своєрідний засіб засвоєння. Через відсутність життєвого досвіду діти наслідують і позитивні, і негативні дії та вчинки старших, а тому цю особливість слід враховувати у виховній роботі. Батьки повинні дбати про те, що перед дітьми завжди був позитивний приклад людей, які їх оточують.

 

    Концепція освіти з напрямку «Безпеки життя і діяльності людини» спрямовує  роботу дошкільників на проведення профілактичної роботи щодо формування навичок безпечної роботи та формування навичок безпечної життєдіяльності. Тому, починаючи з перших років життя, потрібно навчати дитину свідомо ставитися до свого здоров’я, навчати особистої безпеки та безпеки оточуючих. В молодшій групі було проведено заняття «Сірники не іграшка»,  мета якого  дати дітям уявлення про вогонь і небезпеку ігор з ним. Закріпити поняття «сірники не іграшка». Ознайомити  малюків з пожежною машиною,  закріпити  елементарні правила протипожежної безпеки. Виховувати бажання бути обережними та обачними в побуті.

 

 

 

 

Увага: дорога!

·       Шановні батьки, слід пам’ятати, що дорога є підвищеною зоною небезпеки наших дітей.

·       Не дозволяйте дітям самостійно переходити проїзну частину.

·       Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.

·       Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що, переходяче дорогу, потрібно     зосередитись.

·       Не переходьте дорогу на червоний чи жовтий сигнал світлофора.

·       Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком — «Пішохідний перехід».

·       З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими, щоб дитина не могла впасти чи вибігти на дорогу.

·       Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не глянувши попередньо на дорогу — це типова помилка, і не можна, щоб діти її повторювали.

·       Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті авто, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю.

·       Під час подорожі залізничним транспортом дотримуйтесь усіх правил та уважно стежте за дітьми.

·       Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині, вулиці.

 

Пам’ятайте,  що проїжджа частина є одним
з головних місць травмування дітей!

 

Консультація для батьків: “Дитина і дорожний рух”.

У родині не жалкують часу на те, щоб пограти з дитиною, погуляти, навчити читати або малювати, відправити його в спортивні секції, у всілякі кружки, але рідко знаходять п’ять хвилин в день, півгодини в тиждень, щоб навчити дитину уникати нещасного випадку, особливо на вулиці.

Досить вивчити “історії хвороб” дітей, що постраждали від травм, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, поговорити з лікарем-хірургом або травматологом, щоб зрозуміти просту істину – з кожних двадцяти випадків дев’ятнадцять, виявляється, типові (часто повторюються) виникають у тих самих стандартних ситуаціях, число яких не так уже велике. Ситуації ці можна знати, а поведінці в них — навчити. Та все ж нещастя можна запобігти!

Головним у вихованні законослухняного громадянина ( у тому числі і як учасника дорожнього руху) для батьків повинен бути принцип «Роби, як я». Щоб дитина не порушувала Правила дорожнього руху, вона зобов’язана не просто їх знати – у неї має сформуватися навичка безпечної поведінки на дорозі. Навіть якщо ви спізнюєтеся, все ж переходьте дорогу там, де це дозволено Правилами; у власному автомобілі дотримуйтеся швидкісного режиму; користуйтеся ременями безпеки й не дозволяйте перебувати дітям до 12 років на передньому сидінні. Приклад батьків буде куди ефективніше, ніж сотні разів повторені слова «не ходи на червоне світло».

Навчайте дітей умінням орієнтуватися в дорожній ситуації, виховуйте потребу бути дисциплінованими на вулиці, обережними й уважними! Знайте, якщо Ви порушуєте Правила дорожнього руху, ваша дитина буде діяти так само!

Пам’ятайте, що ви стаєте учасником дорожнього руху не на проїзній частини вулиці, а ще тротуарі. Тому відправляючись у  дорогу з малюком, поясніть йому, що потрібно бути уважним з перших же кроків, виходячи з під’їзду будинку. Пройдіть із ним увесь шлях і намагайтеся показувати найнебезпечніші ділянки на дорозі. Відзначте ті моменти, які виникають при посадці в громадський транспорт і, особливо, при виході з автобуса або тролейбуса.

Навчіть своїх дітей правилам безпечного переходу проїзної частини дороги!

Разом обговорюйте найбільш безпечні шляхи руху, щодня нагадуйте дитині: ПЕРШ НІЖ ПЕРЕЙТИ ДОРОГУ – ПЕРЕКОНАЙСЯ В БЕЗПЕЦІ!

Поясніть дитині, що зупинити автомобіль відразу – неможливо!

Щоб правильно вибудувати процес навчання, необхідно враховувати психологічні і вікові особливості дітей.

 

 

 

 Найбільший скарб кожної  людини - її життя та здоров'я

 

 На жаль, розуміння цього до багатьох приходить лише тоді, коли трапляється лихо. Особливо вразливими у непередбачуваних ситуаціях є діти. Щоб уникнути лиха, їм бракує обережності, спритності та елементарного життєвого досвіду. Перші уроки безпеки маленький громадянин отримує, звісно, у колі сім'ї та дошкільних навчальних закладах.

 

Шановні батьки!

-  Не залишайте дітей без нагляду!

- Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Це варто зусиль!

- Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками.

- Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми про це.   Пам'ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною життя,а щоб неждана мить не стала сумним відтінком біди потрібно надавати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.   Пам 'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих.

 

 

Будьте обережні на воді!

 

Не забувайте, що відпочинок на природі, біля води може доставити не тільки задоволення і насолоду, але й принести нещастя. Недотримання елементарних правил поведінки на воді закінчується трагедією.

Пам'ятайте!

 1. Не запливайте за обмежувальні буйки.

 2. Не пірнайте з берегу в невідомих вам місцях (глибина може бути недостатньою для пірнання).

 3. Не допускайте переохолодження тіла у воді, при появі судом негайно вийдіть з води.

 4. Стримуйте оточуючих від необережних вчинків.

 5. Не залишайте дітей без нагляду старших. Забороняйте дітям, молодшим десяти років самостійно заходити у воду.

 6. Не заходьте у воду в нетверезому стані.

 7. При рятуванні потопаючого звільніть його організм від води і робіть штучне дихання до відновлення серцевої діяльності. Викличте швидку допомогу.

 

 8. Під час надання допомоги травмованому (голова, шия, спина, кінцівки) забезпечте йому повний спокій і викличте швидку допомогу.

 

 

 

 

 Вплив ЗМІ на розвиток дитини - дошкільника

 

   Інформаційна епоха диктує свої закони і висуває свої вимоги. ЗМІ супроводжують життя не тільки дорослих, а і дітей. Телевізор, комп'ютер, відео давно і міцно ввійшли у життя дитини, починаючи з перших років їх існування. У багатьох сім'ях, як тільки дитина навчиться сидіти, її саджають перед екраном, що заміняє живе спілкування з близькими, бабусині казки, мамині колискові, татові потішки. Сидіння перед екраном цілком усіх улаштовує, а особливо батьків: малюк не плаче, нічого не просить,"не бешкетує, безпечно поводиться і в той же час отримує враження, дізнається щось нове. Купляючи малюкові  диски, комп'ютерні ігри, батьки, безумовно, піклуються про його розвиток і намагаються зайняти його цікавою справою. Але якщо дорослі не братимуть активної участі у спільному перегляді телепередач і комп'ютерних іграх, це; може призвести до сумних наслідків, і не тільки для здоров'я дитини (про порушення зору, осанки, дефіцит рухів сказано багато), але і для її психічного розвитку.

    Лікарі-гігієністи свідчать, що більшість дошкільнят дивляться телевізор без правильного вибору, від 40 хв. до 2 годин на день, тобто до 14 годин на тиждень. Таким чином, перегляд телепередач щодня формує у дітей звичку проводити щовечора біля екрану, якою не була б передача. Один із найнегативніших наслідків такого «телевізійного та комп'ютерного» життя є відставання у розвитку дитини. В останні роки батьки, педагоги все частіше згадують про цю проблему: діти пізніше починають говорити, мало і погано розмовляють, їх мовлення бідне і примітивне. Здається, що дитина сидить біля екрану, постійно чує мовлення і зайнята достатньо цікавою справою. Але мовлення - це не повторення чужих слів та їх запам'ятовування. Опанування мовлення в ранньому віці відбувається в живому спілкуванні, коли малюк не тільки слухає, але й відповідає на спілкування, при цьому беручи участь у розмові своїми рухами, думками і почуттями. Отже, відбувається пасивний інтелектуальний, фізичний та емоційний розвиток. Інформація подається в готовому вигляді, вона не потребує уяви і аналізу.

    Більшість батьків помічають, що діти не хочуть, щоб їм читали книжки, вони виявляють бажання переглядати казки на відео. У результаті не відбувається обговорення казки, у дитини не розвивається бажання самостійно навчитись читати. Згодом це дуже негативно дасться взнаки під час вступу дитини до школи. Не можна не забувати про особливу чуттєвість дітей і здатність дитячої психіки до навіювання. Почуття страху, небезпеки виникають у дитини після перегляду кадрів із насиллям, війною, убивством. Дорослий може не помітити змін у поведінці дитини, але страхітливі образи та звуки можуть хвилювати ЇЇ у вигляді снів, підвищеної тривожності чи невротичних симптомів. Потрібно також звернути увагу на ефект звички агресивної поведінки. Постійний перегляд сцен насилля притупляє емоційні почуття дітей, вони звикають до жорстокості, черствіють до людського болю. Якщо через кожні 15 хв. на екрані транслюється насилля, то через певний час дитина починає сприймати це як норму. Деякі психологи вважають, що на цьому етапі починає формуватись сценарій агресивної поведінки. Потрапляючи у соціум, дитина пригадує той спосіб агресії, яку вона спостерігала на екрані, і починає діяти так само. 

   У дитини дошкільного віку психіка особливо вразлива до яскравих образів, їх швидкої зміни, мерехтіння тощо. Однак, постійний перегляд реклами формує у дитини психологічну залежність, що виникає в результаті штучного стимулювання та збудливості нервової системи. Ефект мерехтіння відеокадрів може призвести дисгармонії мозкових ритмів, їх збою. Згадане вище не означає потребу виключити з життя дітей ЗМІ. Це неможливо та й несуттєво. Адже існує багато телепередач та комп'ютерних ігор, що є енциклопедією моральності та знань про навколишній світ. Але підключати дітей до такої інформаційної техніки можна тільки тоді, коли вони готові використовувати її за призначенням, коли вона стане для них засобом отримання потрібної інформації, а не повновладним господарем їхніх душ. 

 

  • Не піддавайтесь спокусі полегшити собі життя, посадивши малюка перед телевізором, а самим зайнятись справами. Пам'ятайте, що психіка дитини формується тільки у спільній діяльності з дорослим. Чітко регламентуйте перегляд дитиною телепрограм, роботи за комп'ютером. Максимальна кількість часу біля екрану не повинна перевищувати від 15-20 хвилин до 1 години на день (біля комп'ютера - не більше ніж 12 ХВИЛИН) для старших дошкільнят.
  • Намагайтесь не дозволяти дитині переглядати рекламу, а також художні фільми, що орієнтовані на дорослу аудиторію. Намагайтесь стежити за змістовністю та художністю дитячих програм, щоб виключити низькопробну відео - і телепродукцію
  • Обговорюйте з дитиною сюжети переглянутих фільмів, використаних комп'ютерних ігор. Важливо зрозуміти, що дитина думає, відчуває, як вона вчинила б у тій чи іншій ситуації. Навчіть дитину аналізувати, оцінювати вчинки і розуміти почуття інших людей.
  •  Після обговорення можна запропонувати малюкові намалювати героїв фільму, гри чи зліпити їх із пластиліну тощо. При цьому важливо звернути увагу на зображення емоцій героїв.
  • Для дітей старшого дошкільного віку можна організувати гру «Режисери-мультиплікатори»: придумати і намалювати серію малюнків для нового фільму або продовжити улюблений фільм або гру.

 

    Таким чином, пам'ятаючи про значну роль ЗМІ у житті кожної людини, слід  пам'ятати про ту відповідальність, що покладена на дорослих: зробити все можливе, щоб не допустити негативного впливу інформаційного потоку на психіку дитини.