23.11.2021

Консультація для батьків:

"Безпека дитини вдома"

На жаль, статистика нещасних випадків за участю дітей, які перебували навіть під наглядом батьків, занадто велика. Саме такі ситуації змушують задуматися про те, що слід бути трохи уважніше по відношенню до своїх дітей. Турботливі батьки просто зобов’язані знати правила, які їх чадо мусить дотримуватися, перебуваючи вдома. Саме вдома, дитина починає свій шлях, вчиться говорити і розвивається, робить свої перші кроки, зростає. Стаючи підлітком, він співіснує разом з дорослими членами сім’ї. У той час, поки дитина зовсім мала і не може самостійно ходити, ймовірність його безпеки вище, так як він не зможе заподіяти сам собі шкоди.

Безпека дитини в квартирі

Наш власний будинок — це місце, де ми розслабляємося і відчуваємо себе захищеними. Але, щоб це було так, є певні деталі, які ми ніколи не повинні залишати поза увагою. І є ризики, про які нам іноді нічого не відомо, і наслідків яких ми можемо уникнути, якщо будемо зручно аналізувати різні кімнати нашого будинку. Безпека дітей не є чимось тривіальним, що може бути залишено на волю випадку, особливо тому, що наймолодші з дому найчастіше страждають від нещасних випадків.

Зазвичай, слово небезпека асоціюється з якимись катаклізмами, але, що стосовно маленької дитини, в побуті його можуть підстерігати самі непередбачені обставини, які можливо зможуть завдати фізичної шкоди здоров’ю. З появою перших кроків малюка, у нього з’являється можливість щось на себе звалити, перевернути, порізатися або вдаритися.

Звичайно, було б здорово ні на хвилину не відпускати від себе дитини, щоб стежити за кожним його кроком , але це неможливо, так як малюки дуже рухливі і активні, а батьки бувають розсіяними або втомленими. Але можна спробувати забезпечити безпечне перебування дитини в квартирі.

Вітальня

Як правило, в вітальні чадо проводить велику кількість свого часу, і щоб убезпечити малюка від негативних наслідків і себе від переживань, краще всього прибрати з поля зору ті предмети, які можуть залучити дитину, а тим більше завдати шкоди його здоров’ю. До того ж, батьки в такій ситуації перестануть забороняти дитині що-небудь чіпати, і він зможе відчути себе більш самостійним. Але, на жаль, більшість травм трапляється через гострих кутів меблів, яку нікуди не дінеш. Тому, на час вивчення малюком простору, краще їх заклеїти поролоном. Якщо у вітальні є такий елемент декору, як камін, і в момент його роботи найкраще буде все-таки стежити за непосидою, адже він може обпектися.

Кухня

На кухні кожна мама проводить величезну кількість свого часу, саме тому, дитина знаходиться там не менше. Але, кухня є джерелом різних небезпек для малюка. Тому, варто подивитися на своє кухонне простір, і подумати, в яких місцях дитина може поранитися.

Як і в вітальні, на кухні може бути досить небезпечна меблі з гострими кутами. Було б дуже добре купити стіл, у якого вже круглі краю, але якщо такої можливості немає, то можна придбати спеціальні насадки. До того ж, кухонний стіл повинен міцно стояти на підлозі і не хитатися. Скатертина зі столу теж слід прибрати, так як цікава малюк може потягнути за неї, тим самим перекинути на себе все те, що стоїть на столі.

Якщо в радіусі доступності у дитини будуть кухонні шафки, то слід їх замкнути спеціальними блокаторами, або прибрати з них все небезпечні предмети. З появою в квартирі нового члена сім’ї, мамі досить часто доводиться робити вологе прибирання, в тому числі і на кухні, особливо коли малюк починає повзати. Тому ще до народження дитини можна подумати про те, що слід постелити на кухні фактурний лінолеум, він не дуже ковзає, і витримує абсолютно всі випробування від дітей. Замінити нековзну поверхню килимками можна, але це не дуже гігієнічно, та й прати їх доведеться досить часто, а це зайвий клопіт.

Як і в будь-який інший кімнаті, на кухні, розетки не повинні бути доступні дитині. Можна використовувати спеціальні зручні заглушки. Плита на кухні часто є причиною нещасних випадків. Тому рекомендується готувати їжу на далеких конфорках, щоб дитина не змогла перекинути на себе каструлю з гарячою водою або киплячий чайник.

На кухонному просторі завжди багато побутової техніки, яка цікава дитині. Рекомендується прибирати все шнури від техніки. При придбанні нових кухонних гаджетів, краще вибрати такі, в яких є функція батьківського контролю, вона ніколи не буде зайвою.

Дитяча

Батьки завжди хочуть для своєї дитини найкращого, в тому числі і кімнату. Але, вибираючи дизайн і меблі, рідко хтось пам’ятає про безпеку. Меблі в такій кімнаті повинна бути без гострих кутів. Якщо в дитячій кімнаті присутні розетки, то їх обов’язково варто закрити заглушками. Невеликий джерело світла в дитячій просто необхідний, щоб дитина, прокинувшись вночі, не злякався, і батькам це теж буде на користь, зручніше буде добиратися до ліжка малюка. Джерело світла варто вибрати більш безпечний, без гострих кутів і з міцною конструкцією, бажано з натуральних матеріалів.

Щоб дитина спокійно міг насолоджуватися видом з вікна, а батьки при цьому не переживали, потрібно поставити на вікна спеціальний дитячий замок . Дія ручки вікна відновитися тільки тоді, коли ключ виявиться в цьому замку, який буде знаходитися у батьків. Не варто пережити про надходження кисню в кімнату, замок дозволяє активувати режим провітрювання.

Ванна кімната

У більшості батьків траплялася ситуація, в якій вони відволікалися на телефонний дзвінок, а їх чадо закривалося в ванною. Для зручності, можна встановити спеціальний замок з захистом від замикання.

Під час самого купання, крихту так само можуть чекати різні небезпеки — дитина може посковзнутися у ванній або в душовій кабіні, і щоб уникнути цього, батькам можна взяти на озброєння таку пораду — покласти в місце купання килимок на липучках. Він відмінно чинитиме опір ковзанню. До кранів діточок теж бажано не допускати, в цьому допоможе спеціальний м’який кожух.

Якщо ванна кімната і санвузол суміщений, то кращим рішенням буде заблокувати кришку унітазу знімним замком, дитина може і не постраждати, але ось діставати речі з санвузла — не найприємніше заняття. Щоб малюк не впав і не вдарився об кахель, можна приклеїти на підлогу спеціальні смуги, які не дадуть чаду ковзати по поверхні.

Коли настають теплі деньки, починається сезон відкритих вікон. І, на жаль, він приносить багато нещасних випадків, пов’язаних з дітьми. З уществует кілька простих правил по техніці безпеки поблизу вікон:

• В першу чергу, не варто залишати дитину одну в кімнаті, де є відкрите вікно, або якщо у малюка є можливість відкрити його.
• Слід перед початком сезону перевірити всі вікна на справність, щоб уникнути непоправних ситуацій та самовільного їх відкриття.
• Якщо все ж дитина залишається в кімнаті один, краще залишити вікно в режимі провітрювання, так він не зможе його відкрити навстіж.
• Батькам варто звернути увагу на замки для про кін з ключем, які можна закрити, а ключ забрати.
• Дітям краще за все не показувати, як відкривається і закривається вікно, так як у них відмінна пам’ять, і вони все запам’ятовують дуже швидко. Під час маніпуляції краще відвернути їх увагу на щось більш цікаве.
• Найголовніше правило, це вплинути на дитину з точки зору виховання, батькам необхідно пояснити своєму чаду ніж небезпечно відкрите вікно, що не потрібно з нього визирати і ставати на підвіконня. Для того, щоб малюк послухався ради, дорослі самі не повинні нехтувати цими правилами. Так само, дітям краще не бачити, як мама або тато миє вікно.
• Слід пам’ятати, що вікна бувають не тільки вдома, тому дотримуватися правил безпеки необхідно в гостях, і в будь-яких інших приміщеннях.

Для того, щоб уникнути трагедії, батькам не потрібно залишати дитину вдома одного навіть на хвилину, особливо під час сну. Зазвичай, діти випадають з вікна в той момент, коли батьки відсутні. Щоб малюк не змогла дістатися до підвіконня, потрібно прибрати від вікна всі меблі, на яку дитина може залізти. Найпопулярніше оману дорослих — це те, що москітні сітки стануть перешкодою для дитини і убезпечать його від падіння. Це далеко не так, такі сітки дають дітям помилкову надію, що за нею вони в безпеці. Таким чином, карапуз може спертися на москітну сітку і випасти разом з нею. Таких випадків безліч.

Для більшої безпеки, можна встановити на вікна спеціальні решітки. Але слід пам’ятати, що в разі надзвичайних ситуацій, у дорослих повинна бути можливість легко їх відкрити. Якщо на вулиці відбувається щось цікаве, що потрібно показати дитині, батьки повинні дуже міцно тримати малюка, так як у них спостерігається підвищена активність. І ні в якому разі не треба тримати малюка за одяг. Щоб дитина так само не зміг відкрити вікно за допомогою ручки, можна просто зняти її, і надіти по необхідності.

Мабуть, ще один важливий момент безпеки дитини вдома є вхідні двері. Батьки повинні чітко пояснити дитині, що її не можна відкривати незнайомим людям і впускати їх до приміщення. Якщо дитина залишається вдома один, то питання вхідних дверей повинен дотримуватися беззаперечно. Навіть якщо той, хто дзвонити в двері, здасться дитині знайомим.

Перше, що повинні знати батьки, це те, що чим менше діти, тим більша ймовірність, що вони потраплять в небезпечне становище. Один з ризиків, який найчастіше виникає, якщо ми говоримо про безпеку для дітей вдома, — це випадкові отруєння, викликані прийомом ліків, засобів для чищення, косметики і тому подібного. Вони трапляються з особливою частотою у неповнолітніх протягом трьох років. Щоб уберегти нас від таких небезпек, застосовуються такі принципи:

1. Ніколи не залишайте дітей одних. Вкрай важливо, щоб дитина завжди знаходився під наглядом дорослого і щоб, в разі відсутності дорослих, це не відбувалося протягом надмірного часу.
2. Захистіть або яким-небудь чином обмежте доступ дітей до небезпечних зон, таким як сходи, басейни та інші подібні елементи будинку. Якщо ви відправляєтеся у відпустку, постарайтеся не випускати дітей з уваги, виберіть затверджені апартаменти і навчіть їх заходам безпеки, необхідним для безпечного користування ванною.
3. Подбайте про захист всіх роз’ємів електричної мережі. Для цього продаються невеликі пластикові корпусу, які не дозволяють дітям тикати пальцями або предметами в розетки.
4. Обережно використовуйте будь-який прилад, що працює на газу, наприклад, кухонні плити або печі. Намагайтеся не готувати з дітьми поруч з плитою або з їх руками.
5. Зберігайте всі небезпечні продукти в недоступному для дітей місці і в поле їх зору. Помістіть їх на полиці, в високу меблі або пристосуйте, щоб діти не могли їх відкрити.

Батькам необхідно знати список небезпечних предметів, якими дітям категорично заборонено користуватися:

• Сірники.
• Побутова техніка.
• Розетки.

Але, в залежності від того, якого віку дитина, можна навчити своє чадо акуратно і уважно користуватися голкою, ножем і ножицями. Дорослі повинні бути гранично уважні, коли в будинку знаходиться малюк, і ховати від дитячого погляду:

• Побутову хімію.
• Лікарські препарати.
• Алкоголь.
• Сигарети.
• ріжучі-колючі предмети.

Пам’ятайте:

Безпечне перебування дитини вдома повністю залежить від відповідальності дорослих, так як діти у віці до 7 років проявляють велику активність до навколишнього середовища і різних предметів. Безпека дитини вдома — це комплексна турбота батьків, так як дитина повинна бути в безпеці на кухні, у ванній, в дитячій, в вітальні і т.д. У будь-якому випадку, дошкільник повинен перебувати вдома під постійним наглядом дорослих. Краще убезпечити дитину належним чином і уникнути біди, ніж потім горювати про те, що трапилося. Адже стан здоров’я і часом навіть життя дитини залежить від дорослого.

05.08.2021

05.07.2021

01.06.2021

12.05.2021

Сучасні батьки здебільшого так заклопотані буденними турботами, що мало дбають про організацію родинного дозвілля. Навіть якщо сім'ї вдається вибратися у вихідні в природу, то нерідко кожен займається своїми справами. Покажіть батькам користь спільного відпо­чинку і для розвитку малюків, і для зміцнення стосунків у родині. Допоможіть спланувати прогулянку, обрати цікаві ігри, досліди, провести пізнавальні бесіди, що сприяють закріп­ленню набутих малюком у дитсадку знань і вмінь. Така допомога дасть добрі результати.

СПІЛЬНІ ПРОГУЛЯНКИ: КОРИСНО І ЦІКАВО

Напружений життєвий ритм сьогодення, а та­кож те, що більшість часу сучасні дошкільнята проводять у дитячому садку, призводять до того, що малятам бракує батьківської уваги та піклу­вання. Саме тому вважаємо особливо значущи­ми організовані батьками разом з дітьми прогу­лянки вихідного дня.

У чому ж вбачаємо значення цих сімейних за­ходів? По-перше, в можливості щоразу спосте­рігати, як крок за кроком з вашою допомогою малюк пізнає навколишній світ. По-друге, з та­ких прогулянок проростає багатий духовний світ сина чи доньки. Шановні тата й мами, якщо у ва­шій сім'ї ще немає такої традиції, щиро радимо: започаткуйте її!

Організовуючи спостереження за цікавими об'єктами, залучаючи малюка до спільної корис­ної праці, проводячи цікаві досліди й експери­менти, ви задовольняєте його потреби в русі, грі та пізнанні навколишнього світу, сприяєте гар­монійному розвитку особистості, формуванню екологічного світогляду й створенню цілісної ре­алістичної картини світу.

За будь-якої нагоди, в будь-яку пору року, аби тільки дозволяла погода, вирушайте до лісу, пар­ку, лугу, водойми, щоб помилуватися неосяжни­ми просторами та красою рідної землі. Захопіть із собою гостинці для лісових мешканців і разом облаштуйте для них їдальню. У найзатишнішому куточку зупиніться на відпочинок. Можливо, вам пощастить побачити білочку, поспостерігати за роботою дятла, рухом хмарин по небу, знайти су­хий корч дивної форми і разом виготовити якусь цікаву поробку.

Покажіть маляті красу вечірнього неба чи ро­сяного ранку, тремтливого листочка та веселого сонячного промінчика, чарівної квітки, що тільки розкриває свої пелюстки, яблуневої гілки, яка згинається під тягарем соковитих плодів, — і в маленькому серці зародиться чуття краси, таке необхідне для формування естетичних смаків та ідеалів.

Перев'яжіть із сином чи донькою зламану гіл­ку, приберіть галявину від сміття, і малюк почне дивитися на світ очима зацікавленої людини, захисника рідної природи.

Разом поспостерігайте, як перед дощем стуляють свої пелюстки квіти, як літають над квітучим деревом бджоли, — і ви переконаєтеся, скільки нескінченних "чому?", "як?", "навіщо?" виникає у маляти. Треба тільки бути готовими до розмови. Ніколи не відмахуйтеся, не відкладайте на потім, а намагайтеся разом з дитиною знайти відповідь, підведіть її до самостійних висновків, допоможіть установити причинно-наслідкові зв'язки між різними явищами.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІГРИ ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНКИ

Радимо батькам під час дозвілля на природі організовувати спільні інтелектуальні ігри. Їх можна проводити під час поїздки, походу або на привалі. Вони не обмежені за кількістю та віком гравців. Будь-які явища природи, предмети об'єкти, життєві ситуації, які трапилися з вами на прогулянці, можна задіяти в грі.

Розпочнемо з ігор, які впливають на сенсорний розвиток (формування навичок розрізнення ознак предметів: форми, розміру, кольору, смаку тощо).

Упізнай предмет на дотик

Під час прогулянки знаходьте і розглядайте різні дрібні предмети: камінчики, гілочки, плоди, шматочки кори тощо. Збирайте їх у непрозорий мішечок, коробочку, пакет. Запропонуйте дитині тільки на дотик, не підглядаючи, впізнати предмет і розповісти про нього.

Класифікація

Той самий "скарб" з маленьких предметів упорядковуємо від найбільшого до найменшого чи навпаки. Можна запропонувати дитині назвати, описати та розсортувати їх за природними якостями (дерев'яні, паперові, кам'яні тощо), згрупувати за кольором, формою або за будь-якою іншою ознакою.

Продовжуємо іграми на розвиток мислення (вміння розмірковувати, відповідати на запитання, визначати головне, встановлювати спільні та відмінні властивості об'єктів, виявляти причинно-наслідкові зв'язки, порівнювати, узагальнювати, диференціювати їх).

Буває — не буває

Спостерігаючи під час прогулянки за різними явищами, об'єктами природи, дитина або дорослий пропонують реальну чи нереальну життєву ситуацію, запитуючи "Буває чи не буває?".

Відгадай за описом

Дорослий або дитина пригадують традиційні загадки чи придумують їх самі, наприклад, описують природний предмет, об'єкт чи явище, не називаючи його. Усі інші мають відгадати, що це.

Відшукай дерево

Зберіть листочки або плоди різних дерев, розгляньте їх з дитиною. Запропонуйте знайти відповідні дерева. Спонукайте пригадати їхні назви.

Хто швидше полічить?

Перелічуйте все, що ви бачите навкруги, закріплюючи навички кількісної та порядкової лічби. А спостерігаючи, як прилітають і відлітають птахи, комахи тощо, можна здійснювати найпростіші усні обчислення на додавання та віднімання.

Якщо ви плануєте тривалий відпочинок на березі озера, лісовій галявині, у полі чи лузі, доречно взяти із собою шахи, шашки, доміно чи лото. Ознайомте дітей з правилами гри, поділіться сімейними таємницями виграшних комбінацій, навчіть радіти перемозі й не засмучуватися через поразку.

Стануть у пригоді й ігри, які розвивають сприймання, пам'ять та увагу. Наприклад, такі.

Назви по порядку

Викладаємо камінчики, гілочки, плоди, шматочки ланцюжком у певному порядку. Просимо малюка запам'ятати їх розташування. Закриваємо ланцюжок серветкою і просимо назвати, в якому порядку розта­шовані предмети. (Викладати предмети може й дити­на, тоді дорослий запам'ятовує і називає їх).

Фотограф

Просимо дитину уважно роззирнутися навкруги. Запам'ятати, "сфотографувати" все, що вона бачить. Потім повертаємо її обличчям до себе і просимо роз­повісти, що зображено на "фотографії" позаду неї.

Корисними будуть й ігри, спрямовані на роз­виток уяви.

На що схоже?

Дорослий з дитиною розглядають цікавий предмет, об'єкт, явище, намагаючись визначити, на що це схоже (наприклад, дерево, кущ — на їжачка, корабель тощо).

Зверніть увагу на хмаринки, пофантазуйте, на що вони схожі, складіть про них оповідання-казку. Нехай дитина вдома пригадає складену казку й перекаже її бабусі, вам або друзям.

Веселі сліди

Дорослий з дитиною залишають на мокрому піску сліди від рук та ніг. Потім прикрашають їх мушлями, камінчиками, домальовують так, щоб це було на щось схоже.

Варіантів ігор та розваг для пізнавального роз­витку дітей під час спільного дозвілля безліч, але найважливіше — можливість емоційно розслаби­тися й отримати насолоду від спільної діяльності, нові яскраві та незабутні враження. У пригоді стануть фотоапарат, кольорові олівці, альбом.

Запропонуйте малюкові сфотографувати або на­малювати квіти, якими ви милувалися разом, чи пейзаж, що вам запам'ятався. Це допоможе збе­регти в пам'яті найцікавіші моменти сімейного відпочинку.

МАЛЕНЬКІ ДОСЛІДИ В ПРИРОДІ

Малюки — природжені дослідники. Тож бать­ки мають використовувати будь-яку можливість, щоб підтримувати у них вогник допитливості, бажання досліджувати й експериментувати. До прогулянок треба готуватися заздалегідь: про­думайте, про що можна поговорити, де знайти цікаву інформацію: про мурашник, хмари та їх різновиди, буревії та використання вітру люди­ною, різні водойми тощо. Підготуйте допоміжні предмети.

Пропонуємо кілька варіантів дослідницьких завдань, які можна виконати в природі разом з дітьми.

Що плаває?

Літньої пори на березі водойми можна вирити ямку і проводити дослід у ній або безпосередньо в річці. Вам знадобляться різні допоміжні предмети — дерев'яні (гі­лочки, брусочки), пластмасові (кришечки, пляшки з-під води), металеві (великий і маленький цвяхи), паперо­вий кораблик. По черзі опускайте у воду предмети, спостерігайте, що відбувається.

Діти мають дійти висновку, що плавучість об'єкта за­лежить від його ваги, форми та матеріалу, з якого він зроблений.

Не забудьте забрати з водойми предмети, з якими проводили дослід, акцентуйте на цьому увагу дитини. Поясніть, що не можна забруднювати природу.

Який птах співає?

Запитайте, чи можуть діти впізнати за голосом, який птах співає. Найчастіше у нашому довкіллі можна по­чути горобців, синиць, шпаків, соловейка, зозулю. По змозі запишіть голоси птахів, сфотографуйте пташок, а вдома прослухайте запис, роздивіться фото, при­гадайте, якій пташці який голос належить. Знайдіть інформацію про цих птахів в енциклопедії або в Інтернеті. Нехай дитина поділиться новими знаннями та враженнями з друзями.

Гуляючи з дітьми в природі, маємо пам'ятати: малюки не усвідомлюють ризику: в них немає відчуття страху, вони не мають досвіду, який під­казав би, де на них може чатувати небезпека.

Тому треба постійно пильнувати за дітлахами.

Як організовувати прогулянки в природу

1. Обов'язково обговоріть разом з дітьми план на вихідний день, врахувавши при цьому пропозиції та побажання всіх членів родини.

2.  Збираючись на тривалу прогулянку, обов'язково підготуйте й візьміть із собою аптечку, засоби особистої гігієни, питну воду та їжу, корисну для дитячого організму.

3. Організовуючи прогулянку, врахуйте режимні моменти.

4. Будь-які розваги, пов'язані з поїздками та перебуванням маленької дитини в незнайомій місцевості, плануйте на перший з двох вихідних, щоб наступного дня малюк міг заспокоїтися й увійти у звичний ритм життя.

5. Обов'язково ознайомте дітей з правилами поведінки в природі.

6. Заздалегідь продумайте маршрут прогулянки, місця зупинок для відпочинку, спосіб пересування, подбайте про цікаві розваги та заняття для всієї родини (використовуйте дари природи, що траплятимуться вам дорогою, різні способи подолання перешкод, як-от пройти по зваленому стовбуру дерева тощо).

7. Дорогою додому пригадайте разом з малими все, що бачили, робили, що сподобалося та запам'яталося.

* * *

Отже, важливо, щоб прогулянки в природу справді стали доброю сімейною традицією, яка передаватиметься з покоління в покоління. Це зробить ваші стосунки з дитиною міцними та щи­рими, і вам ніколи не загрожуватиме небезпека якоїсь недоброї днини опинитися перед закри­тою наглухо душею власного сина чи донь

22.04.2021

      Багато людей вважають, що творчість є вродженим талантом, яким можуть володіти лише деякі діти, у той час як інші його позбавлені. Але насправді творчість – це більше навичка, ніж вроджений талант, і батьки можуть допомогти своїм малюкам успішно її розвивати.

     Як ключ до досягнення успіху у практично будь-якому виді діяльності, творчість є найважливішим компонентом здоров'я та щастя, а також основною навичкою, яка важлива для всебічного розвитку дітей. Творчість не обмежується художнім і музичним проявом, вона має першорядне значення також і в науці, математиці, навіть у соціальному й емоційному інтелекті. Творчі люди більш гнучкі та вмілі при вирішенні проблем, що робить їх здатними краще адаптуватись до технологічних досягнень і змін будь-якого роду, а також допомагає використовувати нові можливості.

Багато дослідників вважають, що ми докорінно змінили життя дітей і завдали шкоди їх творчому розвитку. Виробники іграшок і розваг пропонують дітям безліч заздалегідь продуманих персонажів, образів, реквізиту й сюжетних ліній, які не вимагають залучення уяви. Під час гри малюкам більше не треба уявляти, що палиця – це меч, або придумувати історії: вони можуть грати в зоряні війни зі спеціальним світловим мечем джедая в уже готових костюмах для кожної дійової особи.

Ось кілька порад про те, як розвинути творчі здібності в дітей:

1. Надайте малюкам ресурси, необхідні для творчого самовираження. Головним ресурсом є час. Важливо давати малюкам достатньо часу на неструктуровані, керовані самими дітьми творчі ігри без втручання дорослих, які не потребують дорогих матеріалів.

Простір – це ще один ресурс, необхідний дітям. Якщо ви не прихильник вселенського творчого безладу, відведіть дітям спеціальне місце, де вони можуть улаштовувати безлад.

     Коли хто-небудь наступного разу буде питати у вас про подарунок вашій дитині, запропонуйте в якості варіантів приладдя для малювання, дешевий фотоапарат, деталі маскарадних костюмів, будівельні іграшки тощо. Зберігайте всі ці матеріали в досяжному для дитини місці.

2. Зробіть свій дім творчою лабораторією. Крім надання часу та простору необхідно всіляко культивувати творчу атмосферу.

Придумуйте з дітьми різні творчі ідеї, але не піддавайтеся спокусі оцінювати ідеї, висловлені ними самими. Наприклад, за вечерею ви можете провести колективне обговорення заходів у майбутні вихідні, спонукаючи дітей придумувати заняття, якими вони ніколи раніше не займалися. При цьому не висловлюйте своєї думки про те, які ідеї можна втілити в життя, а які ні, і не вирішуйте, які з них краще, а які гірше. Зосередьте увагу на самому процесі творчості – на генерації (а не на оцінці) нових ідей.

Спонукайте дітей робити помилки й зазнавати невдачі. Так, саме невдачі: діти, які бояться невдач і засуджень, стримують власне творче мислення. Розповідайте їм про помилки, які ви зробили останнім часом, щоб вони усвідомили, що помилятись – це нормально. Уміння сміятись над власними помилками – це щаслива звичка.

    Радійте інноваціям та творчості дітей. Завісьте всі стіни в домі малюнками й іншими свідченнями їх творчого самовираження. Розповідайте малюкам про своїх улюблених митців, музикантів і вчених. Діліться з дітьми своїм захопленням архітектурою, фотографією або тією новою рок-групою, яку вам зараз хочеться слухати постійно. Оволодівайте технічними нововведеннями, щоб діти росли з переконанням, що зміни цікаві й захоплюючі, вони зовсім не пригнічують і не лякають.

3. Дозвольте дітям вільно й самостійно вивчати їхні ідеї й робити те, що вони хочуть. Не командуйте. Вистачить жити у страху через те, що з ними станеться щось погане на дитячому майданчику або вони не вступлять у престижний виш. Імовірність того, що станеться щось погане, дуже мала, а вступ у престижний університет не гарантує щастя в житті.

Зовнішні обмеження – ходіння по струнці – шкодять гнучкості мислення. В одному дослідженні проста демонстрація того, як треба збирати модель, зменшила кількість творчих способів, за допомогою яких діти виконували це завдання.

4. Заохочуйте дітей читати для задоволення й займатись мистецтвом. Обмежте час, який вони проводять перед телевізорами й комп'ютером, щоб у них з'явилось більше можливостей для творчої діяльності, наприклад, для участі у спектаклях, малювання, читання книг улюблених авторів.

5. Давайте дітям можливості висловлювати думки, що відрізняються від ваших. Нехай вони не погоджуються з вами. Заохочуйте дітей шукати різні способи розв’язати одне завдання. Коли вони успішно зроблять це, просіть дітей знову розв’язати його, але вже іншим способом (прийти до тієї ж відповіді, але зовсім іншим шляхом). Потім попросіть їх придумати всі можливі варіанти.

6. Не винагороджуйте дітей за творчість: стимули заважають творчому процесу, знижуючи якість відповідей і гнучкість мислення. Дозвольте дітям оволодіти майстерністю в тій сфері творчої діяльності, до якої вони внутрішньо мотивовані, і не намагайтесь мотивувати їх заохоченнями та стимулами. Наприклад, замість того щоб винагороджувати дитину за заняття на фортепіано, дозвольте їй займатись тим, від чого вона отримує більше задоволення, – можливо, малюванням або вивченням комах.

7. Постарайтеся припинити перейматися із приводу досягнень дитини. Надавайте більше значення процесу, а не результату. Один зі способів зробити це – ставити дитині відповідні запитання, наприклад: «Ти весело провів час?», «Ти вже закінчив роботу?», «Що тобі сподобалось найбільше в цьому занятті?».

22.03.2021

         Шановні дорослі!!! 

Якщо ви хочете, щоб ваша дитина була діяльною, активною, успішно розвивалася, постарайтеся створити ії відповідні умови.

     До 2-х років дитина займає весь простір будинку, засвоює ходьбу і мову, привертає до своїх короткочасних занять дорослих. Його розвиваючі предмети-іграшки переміщаються з ним всюди.

Коли дитині виповнюється 2 роки, виникає потреба у формуванні зосередженості на самостійних заняттях, розвитку уваги і посидючості. Потрібно організувати ігровий куточок для дитини, де він би займався своїми справами, не заважаючи дорослим.

Ігровий куточок це особистий простір дитини і його треба влаштувати так, щоб йому було зручно. Для початку потрібно придбати простий стіл, з рівною поверхнею, бажано з регулюючими ніжками і такий же стільчик, розмір стільниці приблизно 50 на 70 см. Стіл треба розташувати таким чином, щоб до нього можна було підійти з будь-якого боку,  працювати і стоячи і сидячи. В ігровий куточок потрібно придбати етажерку або стелаж, по висоті доступних руці дитини, кілька контейнерів для ігрового матеріалу. Потрібно передбачити і місце на підлозі, де можна буде розставити іграшкові меблі або звести споруду, залишати це на якийсь час, не заважаючи іншим членам сім'ї. Для цього можна постелити килимок, розміром 70 на 70 см. Таким чином, дитина отримує особистий простір і особисті речі, якими розпоряджається сам і несе за порядок і прибирання відповідальність сам.

        Як і чим наповнити ігровий куточок? Для сюжетних ігор це середніх розмірів лялька (хлопчик чи дівчинка, в залежності від статі дитини) і улюблена м'яка іграшка, посудка для ляльки, ліжко, машинка або коляска. Незалежно від статі дитина все одно буде ляльку годувати, укладати спати, возити на машині або катати в колясці, приміряючи на себе роль дорослого і наслідуючи його дій. Тут буде потрібна допомога дорослого, щоб він показав дії і при цьому називав його. Для конструювання потрібен дерев'яний будівельний конструктор з різнокольоровими деталями і деталями різної величини і форми. Для малюків куточок доповнюється пірамідками, великої мозаїкою, вкладишами, шнурівками, лото з картинками, складними кубиками. Разом з дорослим можна помалювати, полепіть і. д. На полички ставимо дитячі книжки.

   Цей ігровий куточок стане в нагоді вам до школи. У міру дорослішання дитини куточок наповнюється пазлами, настільними іграми, шашками, розмальовками, альбомами із зразками, обведення. Для сюжетної гри доповнюємо будиночком для ляльок для дівчаток, фортецею або замком для хлопчиків, наборами солдатиків і тварин і т. д. Для конструювання дуже корисні конструктори «Лего», великі і дрібні. Не забуваємо і навчальну діяльність: магнітна дошка, абетки різні: розрізні, магнітні, прописи з письма та математики, каса букв і цифр. На книжкову полицю додаються різні дитячі енциклопедії. Якщо у дитини є своя кімната, то ігровий куточок потрібно доповнити спортивним інвентарем. Іграшки в ігровому куточку повинні відповідати віку дитини, співвідноситися з підлогою дитини, бути безпечними.

І потрібно пам'ятати, як би ви не організували ігровий куточок, чим би його не заповнили, без дорослого, який покаже як цим користуватися і що з цього виходить, обіграє і розповість, дитина швидко втратить до ігрового куточка інтерес. Бажано спільно з дітьми проводити генеральне прибирання, помити іграшки, протерти полки, розставити іграшки на місця, відібрати іграшки для лагодження або для дітей молодшого віку (в подарунок).+

Така спільна робота виховує у дитини працелюбність, бажання допомогти дорослим, відчути себе дорослим і значущим в трудовому процесі.

Ігровий куточок дуже корисний тим, що дитина вчиться займати себе сам, організовувати свій час і робоче місце, у дитини формується самостійність і відповідальність, що дуже важливо при надходженні в школу. Діти, які мало грають, погано розвиваються! Через гру дитина входить у світ дорослих.

Грайте частіше зі своєю дитиною!

18.02.2021

Чому братики й сестрички, які дуже люблять одне одного, нерідко конфліктують, обзиваються, б’ються, псують іграшки та скаржаться одне на одного? Тому, що саме в такий спосіб вони ділять батьківську любов і увагу, загальну територію. А ще в таких домашніх умовах вони тренуються будувати взаємини зі світом, і родина виявляється моделлю, на якій можна спробувати поводитися по-різному. Є кілька розумних принципів, яких слід дотримувати, якщо ви хочете, щоб взаємини між вашими дітьми були гармонійними.

Якщо у вашій родині не одна дитина, а двоє, троє… Загалом, якщо у вас більше ніж одна дитина, то вам напевно доводиться досить часто мирити їх, допомагати з’ясовувати взаємини, а іноді й рознімати бійки. Особливо актуальними постають такі проблеми на канікулах. Адже в цей час у дітей з’являється більше спільних справ, вони частіше перебувають на одній території, тому частіше сваряться і не завжди розуміють одне одного. Саме тут допомогти мають мудрі, тактовні дорослі. Чого в таких випадках робити не рекомендовано?

• Утручатися в дитячі взаємини і нав’язувати свої правила.
• Приставати на сторону одного з малюків, навіть якщо він менший.
• Грубо поводитися з дітьми.
• Уважати, що дитячі проблеми — це дурниця й дріб’язок.
• Відправляти дітей у різні кути для покарання й не намагатися з’ясувати причини сварки.
• «Роздмухувати» проблему, якщо в дітей виникла дрібна сварка.

Нехай це буде навіть не окрема кімната, а частина кімнати. Дорослі мають облаштувати все так, щоб кожен з малюків розумів: це моє місце, воно є недоторканним, я можу тут робити все так, як мені подобається. Це дуже важливий аспект у вихованні дітей. Він допоможе вам прищеплювати дітям повагу одне до одного і водночас дасть можливість відпочивати одне від одного. Адже нерідко сварки виникають саме через те, що діти позбавлені можливості відпочити від змушеного спілкування.

Ця поширена помилка батьків постійно надає меншій дитині рольопікуваної, захищеної. Натомість старшу дитину вважають агресором, кривдником. Хоча насправді нерідко ситуація є зворотною: саме малята можуть бути провокаторами, які починають конфлікт.

Це привід для того, щоб поговорити з малятами, з’ясувати, що їх тривожить, і навчити розв’язувати проблему самостійно.

Нерідко хтось із дітей починає скаржитися на кривдника. Як поводитися в подібній ситуації? Батькам важко не реагувати на таку поведінку, адже це ще й заклик до захисту. І мама з татом квапляться захистити… ябеду. Відмахнутися в такій ситуації також неправильно. Тому найбільш доречними можуть бути такі слова: «Я послухаю і тебе, і Сашка». У такий спосіб ви даєте зрозуміти дитині, що вам важлива її думка, але вам так само важлива й думка іншого.

        Нам дуже хочеться бачити своїх дітей такими, які люблять одне одного, дружать, уміють домовлятися. Та як би ми не намагалися, скільки б не розмовляли з дітьми про любов і добре ставлення одне до одного, сварки між ними однаково виникатимуть. Так відбувається незалежно від різниці у віці між дітьми. Сваряться й ті, хто народився водночас, і діти-погодки, і діти, чия різниця у віці — десять років і навіть більше. Те саме стосується і різностатевих або одностатевих дітей. Побачити родину, у якій діти жили б абсолютно мирно, досить важко. Але слід зауважити: у родинах, у яких взаємини батьків побудовані на взаємоповазі одне до одного, діти сваряться значно рідше.

       Спочатку потрібно з’ясувати ситуацію, тобто спостерігати за тим, що відбувається між дітьми. Не факт, що потрібне ваше негайне втручання. Оскільки в педагогіці застосовують медичний принцип «Не нашкодь», намагайтеся стримати свій перший імпульс і дати дітям можливість домовитися самим.

       Дорослий поспішає на допомогу. Але трапляються і такі ситуації, коли без допомоги дорослого дитячий конфлікт не розв’язати, а дитячі взаємини перетворюються на справжню війну між братами й сестрами. Тоді облишмо все і поспішаймо на допомогу. Але робитимемо це дуже делікатно.

       Дотримуйте нейтралітету! Зрозуміли, що до чого? Тоді згадайте головний принцип регулювання дитячих сварок: немає сторони, на яку ви можете пристати. Хоча дуже хочеться захистити скривдженого, ви не маєте права приставати на його сторону, тому що ви батьки. Ваше завдання — відновити справедливість, показати, як слід правильно миритися, як необхідно домовлятися, а не як потрібно домагатися свого, ябедничати або давати здачі.

       Обговорюймо ситуацію разом. Тепер настав час спільної розмови. Напевно в кожної сторони накопичилося чимало образ і питань. Дайте дітям можливість поговорити між собою. Ви самі виступатимете посередником у їхній розмові. Ставте запитання, пояснюйте, як потрібно вислуховувати співрозмовника, чому не можна перебивати. Це потребуватиме якогось часу, але справа того варта. Така розмова вбереже дітей від накопичення образ, навчить проявляти свої емоції й стримувати їх.

       Робимо висновки. Чи потрібно дітям чути думку дорослого про ситуацію? Так, але це не має бути нав’язування вашої точки зору. Натомість запитайте в кожного з учасників конфлікту: «Як ти вважаєш, що тепер робитимемо?», «Як ти міг би вчинити інакше?», «Ти розумієш, чого хотів Сашко?», «Як можна було б домовитися?».

       Чи потрібно миритися до кінця? Слід розуміти, що якщо конфлікт дуже гострий, то діти, можливо, і не готові помиритися відразу. Для остаточного примирення знадобиться час. Тому після розмови потрібно зробити паузу. Вона може тривати навіть не одну годину. Головне — не намагатися видавити з дітей горезвісне «вибач мене», адже у випадку образи й недорозуміння, крім роздратування, у дітей ці слова нічого іншого не викличуть.

05.02.2021

Зимові прогулянки завжди приносять малюкам дуже багато радості. Вони ще з осені чекають першого снігу, коли можна зліпити сніговика, пограти в сніжки і звичайно ж покататися на санчатах.

На жаль зимовий час має і свої мінуси – застуда, травми, переохолодження, обмороження.

Як же убезпечити свого малюка від неприємностей на прогулянці взимку?
У цьому допоможуть дуже прості і всім знайомі

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ВЗИМКУ

• Не можна вирушати в далеку дорогу та залишатися на вулиці, коли заметіль або дуже сильний мороз і вітер.
• Без дозволу і присутності дорослих (старше 18 років) немає потреби проводити своє дозвілля на льоду поза спортивними майданчиками, проїжджих частинах вулиць і т.д.
• Бути обережними.
• На санчатах, лижах, ковзанах можна кататися в парку, на спортивному майданчику, стадіоні, на спеціально облаштованих ковзанках.
• Уникайте гірок, що ведуть до водойм або доріг.
• При перетині проїжджої частини пасажир санчат повинен встати та йти пішки. Мотузку на санчатах при цьому слід зробити якомога коротшою – санчата не повинні заважати перехожим і автотранспорту.
• На лижах чи ковзанах не можна перетинати проїжджу частину.

БЕЗПЕЧНА ПОВЕДІНКА НА ЛЬОДУ:

1. Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайтеся про товщину льодового покриву.
2. Кататися можна тільки в спеціально відведених для цього місцях, які контролюються. (Відкриття катка на водоймі дозволяється при товщині льоду не менше 25 см).
3. Біля кущів, дерев та очерету ходити заборонено. Адже лід там може бути неміцним.
4. Не перевіряйте товщину льоду ударами ніг!
5. Лід під час відлиги – найнебезпечніший.

ЯКЩО ВИ ПОТРАПИЛИ В ОПОЛОНКУ:

1. Не панікуйте, опануйте себе.
2. Вибирайтеся на лід у той бік, з якого ви йшли.
3. Не робіть зайвих рухів, не навалюйтеся всім тілом на краї ополонки.
4. Виповзайте на лід, широко розкинувши руки, щоб збільшити площу опори.
5. Намагайтеся якомога далі виповзти на лід грудьми, а потім обережно по черзі витягайте ноги, далі рухайтеся перекатами в бік того берега, з якого йшли.
6. Вибравшись на берег, швидко біжіть до найближчої оселі.

ВИ ПОБАЧИЛИ, ЩО ЛЮДИНА ПРОВАЛИЛАСЯ ПІД ЛІД:

1. Покличте дорослих – разом надійніше.
2. Негайно гукніть цій людині, що йдете на допомогу.
3. Повзіть до ополонки обережно, підклавши під себе лижу або дошку.
4. Не підповзайте до ополонки надто близько, не ближче 3 метрів.
5. Простягніть потопаючому лижу, лижну палицю, мотузку, міцно зв’язані шарфи. Діяти треба рішуче і швидко, бо мокрий одяг не дає змоги довго триматися на воді.
6. Обережно витягайте потерпілого на берег.
7. Вдома він повинен негайно роздягтися, розтерти тіло чистим рушником, змоченим спиртом, напитися гарячого чаю чи молока та лягти в ліжко.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ОЖЕЛЕДИЦІ:

• Ходити потрібно маленькими кроками, наступаючи при цьому на всю підошву.
• Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися.
• Не йдіть по краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та потрапити на дорогу, або автомобіль може виїхати на тротуар.
• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. В таку пору значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, і падіння перед машиною, що рухається, може привести до каліцтва, а то й до загибелі.
• Що робити, якщо ж ви впали на проїжджу частину?  Треба швидко піднятися і стати на тротуар. Якщо через деякий час ви відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися набряки – терміново зверніться до лікаря, можливо, у вас є забої чи переломи.

БЕРЕЖИСЯ БУРУЛЬОК
Потрібно ходити посередині тротуару, подалі від дахів будинків. Адже з даху будинку може впасти велика брила снігу разом з бурульками

Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

16.01.2021

•                 Пам’ятайте, що атмосфера в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров’я малюка.

•                 Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами   родини.

•                 Не забувайте, що скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності.

•                 До цих же наслідків призводить і непомірне застосування всіляких        заборон на кшталт «не чіпай», «не бігай», «не лізь» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволено.

•      У сім’ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. Їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися та підготуватися до нічного сну.

16.12.2020

Перед Новим роком у батьків багато приємних клопотів – купівля подарунків для дітей, декорування всією родиною житла, прикрашання ялинки тощо. Проте не всі батьки знають, що вироби, без яких не обходиться новорічне свято, можуть бути шкідливими для дітей через матеріали, із яких вони виготовлені. 

   Ялинкові прикраси   

Деякі батьки, аби вберегти дітей від травмування скляними ялинковими прикрасами, віддають перевагу пластиковим. Але спра­ва в тому, що більшість ялинкових прикрас здебільшого виготовлені з низькосортного пластику. Фахівці стверджують, що у таких прикра­сах значно перевищено допустиму норму вмісту шкідливих речовин, зокрема фенолу, свинцю, формальдегіду.

Хімічний склад ялинкової прикраси неможливо визначити «на око», проте варто зауважити декілька ознак, які свідчать про по­наднормовий вміст шкідливих речовин. Наприклад:

• неприємний запах – що він сильніший, то більше виділя­ється летучих токсичних хімічних речовин. Ялинкова при­краса має бути без запаху, бодай навіть слабкого;
• неякісне покриття фарбою чи лаком – воно відшаровува­тиметься та потраплятиме на руки та в рот дитини, а біль­шість фарб є токсичними.

Новорічні костюми та маски

Купуючи новорічний костюм, насамперед варто звернути ува­гу на те, чи не виготовлений він із легкозаймистого матеріалу. Упо­добаний костюм слід вивернути і ретельно оглянути шви: якщо вони криві, із нитками, що стирчать, то це найімовірніше підпільне виробництво, а сировина — недозволена для використання.

Новорічні маски також мають бути пожежобезпечними. Отвори для очей, носа, рота мають бути розміщені симетрично — так, щоб ди­тина, надягнувши маску, могла добре бачити і не задихалася.

Купуючи новорічні костюм та мас­ку, зверніть увагу на їхній запах та ко­лір. Якщо запах здався вам неприєм­ним, а колір — неприродно яскравим, не слід купувати такий товар.

Штучні ялинки

Причин для вибору штучної ялин­ки може бути декілька — алергія ко­гось із родини на хвойні дерева; ба­жання полегшити прибирання житла; намір не витрачати щороку гроші на природне дерево. Важливо, що рі­шення обрати штучну ялинку також є екологічно-дружнім, адже що більше людей користуватиметься штучними ялинками, то менше вирубува­тимуть природні.

Обираючи штучну ялинку, насамперед зауважте: штучна ялин­ка повинна мати санітарно-епідеміологічний висновок Мініс­терства охорони здоров’я України. Обов’язково попросіть продавця показати вам цей документ, адже штучна ялинка знаходитиметься у вашій оселі не один рік.

Перш ніж купувати ялинку, якою б гарною, «пухнастою» та при­йнятною за ціною вона не була, обов’язково дізнайтеся, з якого ма­теріалу вона виготовлена.

Також слід перевірити міцність гілок та голочок. Якщо ялинка має неприємний запах – не слід сподіватися на те, що він «вивітриться», бо це є сигналом наявності токсич­них речовин у матеріалі. У будь-якому разі не варто ставити штучну ялинку в кімнаті, де дитина спить.

Феєрверки

Феєрверки слід купувати лише у спеціалізованих магази­нах – так менша ймовірність натрапити на неякісний товар.

Слід заздалегідь розказати дітям, як користуватися феєрвер­ком. Зокрема, необхідно наголосити, що:

• не можна самостійно, коли поруч немає дорослих, запуска­ти хлопавку чи запалювати бенгальську свічку;
• не слід стояти близько з тим, хто запалює феєрверк.

 Хлопавки

Хлопавки вважають доволі безпечним видом феєрверків. Утім, аби це справді було так, батькам слід дотримуватися декількох правил, а саме:

• не давати хлопавки дітям до трьох років, старшим дітям – лише під наглядом дорослих;
• стежити, щоб діти не спрямовували хлопавку на себе чи на будь-кого іншого;
• у жодному разі не використовувати хлопавку поблизу від­критого вогню.

Електричні гірлянди

         Електричні гірлянди слід купувати лише у спеціалізованих магазинах, де наявні необ­хідні для продажу таких виробів документи. Варто звернути увагу на призначення гірлянди — для використання в домашніх умовах або на вулиці. «Вуличні» гірлянди можна вмикати як надворі, так і у квартирі, натомість «домашні» слід експлуатувати лише в приміщенні, оскільки вони мають слабший захист від вологи та тонші проводи.

Найліпше купувати світлодіодні гір­лянди, адже вони є пожежобезпечними (не містять елементів, що нагріваються), значно економлять електроенергію по­рівняно з ламповими гірляндами.

Аби новорічні свята пройшли безпечно, радимо заздалегідь максимально усунути всі чинники небезпеки. Також проконсультуй­те батьків вихованців, як убезпечити себе та своїх дітей від шкідли­вих для здоров’я новорічних

Рекомендації щодо користування електричними гірляндами

1. Уважно прочитайте інформацію в інструкції щодо заміни світлотехнічних елементів гірлянд, чи можлива вона, чи дозволено її проводити.
2. Вішайте гірлянди на ялинку так, аби вони не висіли дуже близько до підлоги, де їх можуть зачепити діти або домашні тварини.
3. Не намагайтеся самотужки розбирати чи ремонтувати гірлянди
4. Виходячи з приміщення, вимикайте гірлянди з електромережі.
5. Не допускайте надмірних механічних впливів на гірлянди.
6. Не піддавайте впливу зовнішніх кліматичних чинників гірлянди, призначені для внутріш­нього користування.
7. Суворо дотримуйтеся правил безпеки під час використання гірлянд і не дозволяйте корис­туватися ними дітям

Рекомендації щодо вибору новорічних атрибутів

1. Купуйте новорічні атрибути не на стихійних ринках, а у спеціалізованих магазинах.
2. Прагніть насамперед до якості, і лише потім – до економії. Ліпше заплатити більше, але бути впевненим у безпечності товару для здоров’я вашої родини.
3. Обираючи ялинкову прикрасу, проведіть по ній рукою та понюхайте. Блискітки, фарба не мають осипатися та лишатися на руці, якщо дитина візьме таку іграшку до рук чи до рота, у її організм потраплять токсичні речовини. Якщо прикраса має надмірно яскравий ко­лір або неприємний запах – вона містить дешеву та найімовірніше токсичну фарбу.
4. Якщо ялинкова прикраса виготовлена не з цілком безпечних матеріалів (папір, фетр, фліс тощо) — у будь-якому випадку використовуйте її лише за призначенням, не дозволяйте ди­тині з нею гратися.

24.11.2020

Ігри - один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього. У грі дитина розвивається фізично, у неї виховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор вихователь здійснює сенсорне виховання дітей, розвиває пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв'язку найпростіших явищ тощо). Він використовує гру як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам'яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя. Враховуючи, що гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, то в дитячому садку гру можна використовувати в освітній діяльності, в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей. А як використовувати ігри в домашніх умовах?

«Ігри на кухні»

Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого. Н-р, при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:

«Їстівне-неїстівне».

Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Дорослий називає різні предмети (н-р, картопля, ніж, виделка, торт, каструля і т. п.) дитина в свою чергу повинна відповідати «їстівне» або «неїстівне». Потім можна помінятися ролями.

«Колір, форма, розмір»

Мета: розвиток пам'яті, мислення, уваги, логіки.

Правила гри: Батько пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.

«Відгадай»

Мета: формувати вміння думати і аналізувати, збагачувати мову, розвиватитворче мислення, уяву, пам'ять.

Правила гри: Запропонуйте дитині відгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!

«Хто більше»

Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гру (н-р: «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!

«Назви лагідно»

Мета: формування навичок словотворення.

Правила гри: Батько називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його ласкаво, н-р, моркву-морковочка, тарілка-тарілочка і т.д.

«Обзивалки»

Мета: розвиток мовлення, пам'яті, уваги, почуття гумору.

Правила гри: Спільно з дитиною вибираєте тему гри, н-р, фрукти. І по черзі «ображаєте» один одного фруктами! (Ти - яблуко!, А ти - ананас! А ти - банан! Тощо)

Завдання на розвиток дрібної моторики:

1. розсортувати білу і червону квасолю;

2. викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово...;

3. в мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;

4. порахувати скільки столових (чайних) ложок, н-р, рису увійде в чашку, банку...

Дитина дуже рада хвилинам, подарованим їй батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше взаємини, загальних інтересів, любові між ними в подальшому.

Фантазуйте і грайте на здоров'я!