МУЗЕЙНА  ПАМ'ЯТКА  

   В приміщенні теперішнього санаторного дошкільного навчального закладу № 11 «Зірочка»  до 1959 року  проживали працівники  міськвиконкому. В той час була велика потреба у відкритті закладів освіти, тому на підставі рішення виконкому від 06.10.1959 року було звільнено половину приміщення і відкрито 1 групу дитячих ясел №5. На посаду першого завідувача  цього закладу  було призначено Бурдейну Антоніну Львівну згідно з наказом  Первомайського міського здраввідділу від 07.10.1959 року № 207.

   За наказом міськвно   від 30.06.1965  року  № 131   з  01.09.1965  року  Дитячі  ясла  № 5  було  перейменовано  на       ясла –сад № 11 «Зірочка» санаторного типу для тубінфікованих дітей з безкоштовним цілодобовим перебуванням та відкрито ще 2 вікові  групи. Середня кількість дітей становила 60 осіб.  Три  вікові групи функціонували до 1988 року, після чого відбулося скорочення штатів: закрито цілодобову групу  і залишено 2 різновікові групи.

   Хмельницька Леонтіна Володимирівна народилась 27.07.1925 р. в м. Рибінську, ветеран трудового фронту під час Великої вітчизняної війни. З дня відкриття дитячого садка з медичною освітою прийшла на посаду вихователя ясел, а потім після закінчення Білгород-Дністровського педагогічного училища  очолила колектив дитячої установи ( з 1964р. по 1970р.). Завдяки її старанню та наполегливості було передано другу  половину житла для розширення дитячої установи; добудовано роздягальні та спальні, що сприяло створенню кращих умов для перебування дітей в садочку. Леонтіна Володимирівна вирізнялась хорошими організаторськими здібностями, наполегливістю, вимогливістю до себе та оточуючих. Приділяла велику увагу згуртуванню трудового колективу. Під її керівництвом працівники закладу неодноразово брали участь в міських конкурсах художньої самодіяльності, займали призові місця. Хмельницька Л.В. віддавала всю душу та серце роботі з дітьми. Неодноразово нагороджувалась почесними грамотами за досягнуті  успіхи в навчально-виховному процесі  та   зміцненні  матеріально-технічної бази  закладу.  Активно проявляла себе  у  суспільному житті міста –     в народному  контролі,   раді  ветеранів освітян, опікунській раді   при  міськвиконкомі.

   Черниш Зінаїда Дмитрівна народилась 08.08.1935 р. на Харківщині, ще з дитячих років мріяла стати вихователем. Після закінчення Харківського педучилища (1953р.) отримала професію «вихователь дитячого закладу» і 40 років та 9 місяців безперервно працювала в галузі дошкільної освіти, з них останні 18 років – у ДНЗ № 11.  У 1968 році нагороджена відзнакою «Відмінник народної освіти УРСР». Зінаїда Дмитрівна стала досвідченим вихователем, була керівником школи передового педагогічного досвіду. Переймалась проблемою організації сюжетно-рольових ігор з дошкільнятами. Залучала батьків до виготовлення атрибутів, проведення екскурсій на підприємства міста, колгоспні лани, тваринницькі ферми. При підтримці медичних працівників, батьків  активно впроваджувала в практику роботи з дітьми фізкультурні заняття на повітрі, загартування   в різні пори року.  У 1968 році наказом Миколаївського облвно їй присвоєно звання «Вихователь-методист». Завідуючий Первомайським міськвно Лоскутов В. у своїй статті «Талант воспитателя» розповідав, як Зіна Черниш (юна вихователька тільки після педучилища) перетворилась у досвідченого педагога, яка повністю віддавала себе роботі, проявляючи материнську турботу про підростаюче покоління. З тих пір, як юна вихователька прийшла в дитсадок, минуло багато років. Сьогодні вона на заслуженому відпочинку, але з теплом і любов’ю згадує свій педагогічний шлях,… і якби роки вернулись, то працювала б тільки вихователькою…».

   Квасневська Людмила Євгеніївна (1947 р. н.) закінчила  Запорізький державний  педагогічний інститут у 1975 році, почала свою трудову діяльність вихователем з вересня 1969 року. За час роботи  на освітянській ниві  активно впроваджувала нові технології : ТРВЗ, методику М.Монтессорі; нетрадиційні методи оздоровлення, проведення фізкультури на повітрі круглий рік. З 1978 року по 1981 рік працювала інспектором з дошкільної освіти. З  1981 року по 2003 рік  очолювала  санаторний дошкільний навчальний заклад  ясла-садок № 11 «Зірочка». Педагогічний стаж складає  33 роки.  Вмілий організатор, вимогливий, енергійний  та впевнений у собі спеціаліст, мудрий наставник. Завдяки її праці відбулася добудова господарських  будівель, зміцнення матеріально-технічної бази. Нині Людмила Євгеніївна  на заслуженому відпочинку, проте  продовжує  свою трудову  діяльність в  іншій сфері.

   Шуміліна Людмила Іванівна  - працювала на посаді музичного керівника  дошкільного навчального закладу № 11 «Зірочка». Педагогічний стаж 45 років. Людмила Іванівна  пригадувала : 36 років тому вона вперше зайшла до  невеликого й дуже затишного садочка «Зірочка» молодим спеціалістом . Цей садочок мав свою особливість, тому що був розрахований на дітей з певними проблемами зі здоров’ям. Але не зважаючи на це, малята з радістю відвідували музичні заняття. Людмила Іванівна вміла знайти підхід до дітей, зацікавити їх різноманітними формами та методами музичного виховання. Свята, розваги. Підготовлені нею – це калейдоскоп пісень, таночків, інсценівок, які так подобаються дітям.

  Йшли роки, приходили молоді спеціалісти зі своїми ідеями та поглядами про свою роботу протягом 7 років Людмила Іванівна – керівник міської секції музичних працівників,під час роботи якої муз. Керівники переймали досвід,вчилися один у одного, об’єднані однією метою: прищепити дітям любов до музичного мистецтва.

   Незважаючи на те, що педагогічний стаж Людмили Іванівни дуже великий, вона, навчаючи молодих, завжди вчилася сама. Більше 25років співала у хорі вчителів міста Первомайська, отримуючи задоволення від спілкування з талановитими людьми. Її професіоналізм, натхнення, відданість своєї справі, підхід до дітей завжди служили прикладом для інших. Цікаві знахідки у роботі  з дітьми мали відклик та підтримку батьків. Музика - це той світ, де вона черпала силу та натхнення для своєї повсякденної праці.

 Постійний контроль за здоров’ям дошкільнят здійснювали медичні працівники.

   Чорна Олена Тимофіївна (1929 р. н.) працювала на посаді сестри-виховалеля  ясельної групи з моменту відкриття закладу. Після перейменування закладу на  санаторний  почала виконувати обов’язки старшої  медичної сестри. Грамотний спеціаліст, відповідальна, чесна, працелюбна, вимоглива. Закінчила курси оздоровлення та курси по виправленню сколіозу, впроваджувала в свою роботу передові технології, постійно ділилася досвідом з колегами. Працювала в  закладі до 1989 року, звільнилась у зв’язку із виходом на пенсію.

  Божко Віталій Віталійович, лікар-фтізіатр вищої категорії, відмінник охорони здоров’я, відмінник санітарної оборони з медичним стажем більше 40 років постійно здійснював контроль за здоров’ям дошкільнят з 1971 року по 2008 рік. Віталій Віталійович – не тільки досвідчений спеціаліст, а й Людина з великої літери. Він завжди був у тісному контакті з педагогами. Батьки вихованців і діти, багато з яких стали дорослими, щиро вдячні йому за допомогу у збереженні здоров’я не одному поколінню малят.